Аграрії не готові до ринку землі, а дотації спрацювали неефективно – підсумки Agri Invest Forum 2017

Agri Invest Forum 2017, організатором якого виступила Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія Dykun, об’єднав  748 учасників, серед яких 485 агровиробників із 420 аграрних підприємств.

«Сьогодні в залі зібралися не політики, а люди, які працюють на землі, які створюють ВВП в аграрному секторі. Загальний земельний фонд присутніх — 2,7 млн га», — наголосив Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради.

Конференція розпочалась із голосування щодо ринку землі — «проти» стрімкого запровадження проголосували 72,9% учасників.

Думки аграріїв щодо можливих термінів запровадження такого механізму розділилися. Так, майже 20% — «за» можливе відкриття ринку, але не раніше ніж через 3 роки — з 1 січня 2021 року (встановивши такий термін законом). 48,3% переконані, що відкривати ринок землі потрібно поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності. Потім, крок за кроком працювати в рамках пілотного проекту з продажу приватних земельних ділянок в окремих районах.

Згідно з голосуванням, 63,4% господарств зацікавлені в купівлі земель с/г призначення, але кошти для цього є далеко не у всіх, — лише у 20% голосуючих.

Готові і планували взяти кредити, щоб придбати землю — 52,7% учасників.

Не залишилися поза увагою й питання максимального розміру площі земельних ділянок, які можуть належати на праві приватної власності одній особі або належним їй підприємствам. Так, «за»50–200 га проголосували 23,29%, 200–1000 га — 36,3%, 1000–5000 га — 23,29%. Решта підтримали необмежений розмір або не підтримали жоден із варіантів.

Щодо права на придбання землі, більшість учасників голосування (69,74%) віддали перевагу пункту «Громадяни України і підприємства сільськогосподарські товаровиробники, засновані виключно громадянами України».

«Ми проти введення ринку землі, у тому вигляді, який пропонують існуючі сьогодні законопроекти, оскільки вони написані таким чином щоб люди, які працюють на землі не могли продовжувати свою роботу. Фактично, вони створені для того щоб викупити землю в селян за копійки. У кого зараз є вільні гроші? В олігархів та корупціонерів. От кому належатиме українська земля. Українську землю мають купувати українці, як фізичні, так і юридичні особи», — зазначив Андрій Дикун, коментуючи одне з положень Проекту Закону, яке обмежує купівлю землі юридичними особами. — «Банки не будуть фінансувати фізичні особи для купівлі землі, тому таке обмеження шкодить економіці країни».

Підтримав Андрія Дикуна також і Михайло Соколов стверджуючи, що ринок землі не може запускатися моментально — перехідний період має бути п’ять років і, фактично, ринок має запуститися в 2024 році. «Має бути повний реєстр кадастру та реєстр майнових прав, запущена програма пільгового кредитування для малих фермерів, які на відміну від великих гравців не мають такої змоги. Крім того, має бути процедура за якою вирішуватимуться спірні питання, що стосуються меж ділянок. Люди ж не винні, що їх ділянки накладаються одна на одну», — прокоментував заступник голови ВАР.

Представник Міжнародного валютного фонду Жером Ваше наполягає на прозорості ринку землі і на тому, щоб всі земельні транзакції були публічними, адже переваги від запуску ринку землі проявляться лише у середньостроковій перспективі, а все залежатиме від того, з яких саме позицій буде запущено в Україні земельну реформу, аджеимправильний ринок землі — ефективний ринок. Проте, заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань Олександр Бакуменко наголошує на тому, щоб ринок землі вводити поетапно: на І-му етапі продавцем землі може виступати як держава, так і власник, а на ІІ-му – можна допускати юридичних осіб.

Позицію великих агровиробників представляли агропромхолдинг «Астарта-Київ» в особі керівника юридичного відділу Лілії Тімакіної, яка наголосила, що для запуску ринку землі необхідно реалізувати прозору приватизацію державних земель та мінімізувати втручання держави в обіг приватизованих земель, а обмеження на придбання фізособами земельних ділянок, що не задіяні в с/г виробництві не повинно перевищувати 500 га та корпорація «Сварог Вест Груп» в особі Андрія Гордійчука який схильний до думки, що стрімке впровадження ринку землі буде вигідне виключно для корупціонерів, які хочуть скупити цю землю за безцінь».

Дискусію «Джерела фінансування агробізнесу в Україні» формував Віталій Струков, керуючий партнер БДО Корпоративні Фінанси, який зазначив: «За 2016 рік більш ніж 50% всіх реальних міжнародних інвестицій в Україну було зроблено в агрокомпанії та агропроекти. Наша компанія вже зараз залучає інвестиційні кредити для українських компаній строком 5-7 років з річною ставкою 5-6%, і ставить за мету протягом 3 років залучити кредити і міжнародні інвестиції для українських компаній на суму більш ніж 1 млрд доларів США. Також, якщо відкриється ринок землі, банки будуть кредитувати власників та покупців під заставу на власність землі, але виконавча і законодавча влада повинні створити чіткі правила роботи ринку сільгоспземлі, які зможуть одночасно захистити інтереси власників землі, та всіх груп орендарів: фермерів, маленьких та середніх агрогосподарств та великих агрохолдингів – тоді це не створить хаосу і загрози для сектору, а стане драйвером розвитку та залучення іноземних інвестицій».

Перший український досвід кооперативної моделі власності представив Олександр Буюклі, голова ПУСК (Першого українського сільськогосподарського кооперативу) відзначивши, що наразі кооператив веде активну співпрацю з ЄБРР та планує будівництво лінійного і портового елеваторів.

Майбутні інновації у сільському господарстві та агробізнесі представив Йоссі Інгбер, керівник команди Нетафім LTD, що спеціалізується на крапельному зрошенні та мікро-ірригації.

Питання дотацій обговорювалося під час третьої сесії Agri Invest Forum 2017 «Держава й агробізнес: реалії сьогодення».

За словами Михайла Соколова, заступника голови ВАР, у нормативних актах, за якими мали відбуватися дотації закралася помилка: «Уряд нараховує дотації, множачи суму сплаченого ПДВ по «пільговим» видам продукції на долю «пільгової» продукції у частці реалізації загального обсягу продукції того чи іншого підприємства. Таким чином, база для нарахування дотації фактично знижується майже до нуля».

«У нас нема виключно тваринницьких підприємств. Ми провели опитування серед підприємств-членів ВАР. Що вийшло у результаті? Згідно із законодавством, нашим підприємствам у лютому мали б нарахувати 29 мільйонів гривень дотацій, але по факту нарахували 2,7 млн грн. У березні мали нарахувати 27,1 млн грн, але вийшло 9,1 млн грн. Тож, і наша асоціація, і народні депутати вже подали листи до Уряду з проханням виправити цю ситуацію», — уточнює Соколов.

Ситуацію із затримкою дотацій прояснила Тетяна Острікова, народний депутат, член Комітету з податкової та митної політики:

«Де-юре, Порядок про отримання держдотацій було затверджене ще на початку лютого, але де-факто — його побачили в березні.

За даними інформаційної системи ДФС, у лютому для отримання бюджетної дотації було подано 2177 декларацій. При цьому 1938 агровиробників включили у реєстр отримувачів дотацій, близько 200 – отримали відмову в реєстрації.

До тимчасового реєстру для нарахування включили 638 агровиробників, яким нарахували 78,9 млн грн. Але, якщо порахувати: 4 мільярди гривень поділити на 12 місяців, виходить приблизно 300 мільйонів гривень на кожен місяць. То чому нараховано лише 78 млн грн? Важливо зрозуміти: агровиробники не змогли чи не захотіли скористатися правом на отримання дотацій?»

Вона пообіцяла з’ясувати чому так відбулося.

Ольга Богданова, голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ додала:

«Перевірки аграрного сектора — гарний інструмент тиснути на бізнес, робити неповернення ПДВ звичним явищем. Крім того, зараз йде «полювання» на земельний банк».

Крім того, вона зауважила, що у наступні квартали побільшає кількість податкових перевірок

Експерти висловили єдину думку щодо наповнення спецфонду за рахунок коштів від продажу конфіскованого майна. Законопроект який мав би регулювати це питання — більше політичний крок.

 

Більше новин:


Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: