Відділ передплати: Київстар (067) 878-51-32; Vodafon (095) 142-66-89; Life (063) 592-47-59

«Патрони зараз дорогі, тому попереджувального пострілу не буде»

 

– саме так можна охарактеризувати дії уряду щодо реалізації норм п. 201.16 Податкового кодексу України. Адже більше місяця український бізнес знаходиться в шоці через блокування податкових накладних (далі – ПН).

26 липня у Києві, Харкові, Дніпрі та інших містах пройшли акції протесту, але будь-яких дій, направлених на покращення ситуації, з боку можновладців немає. Цікаво, що нарівні з платниками ПДВ, які не можуть виконати норми ПКУ та зареєструвати свої ПН, заручниками у цьому процесі стали працівники ДФС, які фізично не можуть у встановлені терміни перевірити документи, надані платниками. У результаті:

➣ повсюдне порушення 5-денного терміну, відведеного для органу ДФС для прийняття рішення щодо реєстрації ПН;

➣ «доля» більше 130 000 ПН невідома (станом на 27.07.12017 р. вони і не зареєстровані, і не отримана відмова у їх реєстрації);

➣ десятки тисяч платників ПДВ втратили право на податковий кредит і вимушені сплачувати до бюджету більші суми податку;

➣ більше десяти тисяч платників не виконали свої зобов’язання за договорами поставки (в частині своєчасної реєстрації ПН) і можуть «попасти» на штрафні санкції від контрагентів;

➣ тисячі платників призупинили відвантаження продукції (а для сільгоспвиробників, продукція яких має обмежений термін використання, – це прямі збитки).


За Чернишевським: «Хто винен?»

Офіційна версія – боротьба зі «скрутчиками». І хоча влада стверджує, що проблема вирішена, проте цей оптимізм викликає недовіру. Система електронного адміністрування ПДВ переживає колапс через те, що особи, відповідальні за запровадження моніторингу ПН, не змогли належним чином оцінити обсяг роботи та підготувати нормативну базу та програмне забезпечення.

Викликає обурення й те, що з зазначеними проблемами стикнувся саме малий і середній бізнес. Адже згідно з пп. 3 п. 5 Критеріїв не моніторяться ПН великих платників податків, які у 2016 році сплатили більше 5 млн грн. Зверніть увагу: від малого та середнього бізнесу Мінфін вимагає податкове навантаження 5% і більше (для того, щоб ПН не перевірялися). А стосовно великих платників такої вимоги немає. Але чим більше підприємство і чисельність його працівників, тим більше сплачується ПДФО, військовий збір та ЄСВ. Отже, лише ці платежі дали змогу великим підприємствам досягти заповітної межі у 5 млн грн. Водночас такі платники, як правило, є експортерами, і, отримавши зареєстровану ПН, з 01.07.2017 р. вони мають право (фактично без перевірок ) на бюджетне відшкодування. То ж для кого розроблена вся ця система з моніторингом ПН?

«Що робити?»

Потрібно вживати превентивних заходів. З деякими з них податковий адвокат Андрій Тамошюнас поділився на сторінках журналу «АгроPRO» № 15.

 Ткачова Ельвіра,
головний редактор журналу «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: