158

Завдання будь-якого університету – випускати фахівців, які будуть затребувані на виробництві, – Юрій Кирилов, ХДАЕУ

Настав час підвести перші підсумки роботи проєкту «Удосконалення магістерської програми з агрономії на півдні України». Вже три місяці він реалізується на базі Херсонського державного аграрно-економічного університету, його стейкхолдерами є Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», група компаній «Агроф’южн» та Європейський банк реконструкції та розвитку.

Отже, добігає кінця перший семестр навчання студентів Херсонського державного аграрно-економічного університету за оновленою магістерською програмою з агрономії. Її особливість – у доволі значному оновленні викладання існуючих дисциплін та у впровадженні нових, сучасних предметів в процес навчання майбутніх магістрів. За ці дві складові відповідальні провідні європейські фахівці з дуальної освіти агрономічного напрямку.

У рамках оновлення освітньої програми враховувались і побажання та вимоги представників аграрних компаній півдня України щодо кваліфікації та навичок майбутніх випускників. Завдяки долученню реального виробничого бізнесу до процесу підготовки майбутніх кадрів вдалось суттєво розширити програми практики та стажування.

Другим компонентом проєкту стали низка тренінгів та семінарів для викладацького складу Херсонського державного аграрно-економічного університету. Програма підвищення кваліфікації допомогла викладачам адаптуватись до нової програми та посилити кадровий викладацький потенціал.

В рамках проєкту студенти з другого навчального семестру розпочинають практику на обраних 12 аграрних підприємствах півдня України. За допомогою підготовлених менторів-практиків студенти поринуть у реальну виробничу практику аграрного бізнесу, стануть учасниками реальних бізнес-кейсів, опанують сучасні професійними навички та компетенціями в галузі агрономії та познайомляться з агротехнологіями в умовах зрошуваного землеробства.

Щоб підбити підсумки першого семестру та оцінити кращі практики поставили декілька питань ректору Херсонського державного аграрно-економічного університету, професору Юрію Кирилову.

Що змінилось у навчальній програмі після старту проєкту? Які взагалі можна зробити висновки та підсумки першого семестру навчання в рамках проєкта?

— Практично повністю змінились перелік та об’єм дисциплін. Спостерігається укрупнення деяких з них: наприклад, аграрної інженерії.

Багато дисциплін з’явилися в навчальному плані згідно запитів з виробництва. Так тепер в навчальній програмі дисципліни, які стосуються організації виробничої діяльності, в тому числі її економічної складової, займають близько 40%. На 80% збільшилась практична підготовка майбутніх випускників.

Особливістю навчального процесу в першому семестрі було залучення для проведення лекцій представників агробізнесу, викладачів-практиків університетів України та закордонних спікерів.

Чи Ви вважаєте вдалим досвідом співпрацю бізнесу, донорів та вишу, завдяки якій створено проект?

— Завдання будь-якого університету – випускати фахівців, які будуть затребувані на виробництві. Тому творча співпраця бізнесу, який є замовником на випускників, донорів, які сприяють вдосконаленню навчального процесу та вишу, який безпосередньо втілює навчальний процес, дозволяє випускати такого випускника, який здатний відразу після отримання диплома легко влитися у виробництво.

Херсонський державний аграрно-економічний університет вдячний президенту Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу» Алексу Ліссітсі, провідним агарним підприємствам південного регіону України, міжнародним компаніям та Європейському банку реконструкції та розвитку за активну участь у втіленні проекту у життя.

Одним з компонентів проєкту є підвищення кваліфікації викладачів. Чи потрібне їм це підвищення? Якщо так, то які саме навички варто отримати викладачам? Як вважаєте, хто саме має «вчити вчителів»?

— Перш за все, варто сказати, що підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників – це обов’язковий елемент навчального процесу в сучасному університеті. Кожен з педагогів мінімум раз у п’ять років повинен пройти підвищення своєї кваліфікації.

Це дозволяє, як кажуть, «крокувати в ногу з часом» – переймати досвід, ознайомлюватись з сучасними тенденціями у розвитку того чи іншого напряму агарного виробництва та втілювати їх у подальшому в навчальний процес.

Щодо навичок, які варто отримувати – то в першу чергу важливими є практичні основи ведення сучасного сільськогосподарського виробництва з орієнтиром не тільки на внутрішній ринок, але й на закордонного споживача.

Завжди цікаво спілкуватися з виробничниками. У них завжди є свій погляд на сучасні тенденції розвитку аграрного сектору. Вони стараються завжди бути на крок попереду в сучасних технологіях сільськогосподарського виробництва. Цьому сприяють сучасні тенденції світового ринку, та й про зміни клімату не варто забувати!

Також цікаво дослухатися до думок наших закордонних колег. У наш час швидких змін у суспільстві та виробництві завжди варто знайомитись з цікавими ідеями, підходами для вирішення проблем, інноваціями та втілювати їх у навчальний процес, щоб наші випускники змогли реалізувати їх у своїй виробничій діяльності.

За матеріалами https://ucab.ua/

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: