34

ЯК ФІСКАЛЬНІ ОРГАНИ «ВІДПРАЦЬОВУЮТЬ» ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Запровадження з 01.07.2017 р. у повноцінному режимі механізму автоматичної системи виявлення та блокування реєстрації ризикових податкових накладних, так званої системи СМ КОР, повинно було звільнити платників податків від необхідності виправдовуватися перед фіскальним органами щодо своєї діяльності. Однак СМ КОР створив нові перепони у нормальній життєдіяльності платників податків (про які ми поговоримо найближчим часом), не усунувши попередні.

«Відпрацювання» платників податків, незліченні запити щодо документального підтвердження взаємовідносин із покупцями та постачальниками, вимоги управління фінансових розслідувань (раніше – податкова міліція), опитування та допити не залишились у минулому. Саме про специфіку зазначених процесів йдеться у цій статті.

Основним процедурним документом щодо «відпрацювання» платників податків є наказ ДФС України від 28.07.2015 р. № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» (далі – Наказ № 543), яким затверджено Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з ПДВ.

Зауважу, що згаданий наказ оскаржувався до суду. Однак у зв’язку з тим, що затверджений порядок взаємодії має рекомендаційний характер, у його скасуванні було відмовлено. Проте структурні підрозділи ДФС активно використовують Рекомендований порядок у своїй діяльності та посилаються на нього під час розгляду справ у судах.

За Наказом № 543 визначають три етапи комплексного «відпрацювання» податкових ризиків з ПДВ:

А — Рання податкова діагностика (до граничного терміну подання звітності з ПДВ)
В  — Електронний контроль ризиків (після граничного терміну подання звітності з ПДВ)
С  — Податковий контроль ризиків (після граничного терміну сплати грошових зобов’язань із ПДВ)

РАННЯ ПОДАТКОВА ДІАГНОСТИКА

Рання податкова діагностика (далі – РПД) – це щоденне виявлення, узагальнення та відпрацювання податкової інформації щодо можливих податкових ризиків платника ПДВ за допомогою Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення.

На цьому етапі виявляють факти реєстрації податкових накладних у ЄРПН платниками податків, які формують податковий кредит з ознаками ризику іншим платникам податків, в тому числі шляхом маніпулюванням показниками звітності за попередні періоди.

Така діагностика здійснюється за допомогою зіставлення в автоматичному режимі даних ЄРПН і податкових декларацій з ПДВ, що подаються до граничного терміну подання, або уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань із ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок або розрахунків коригування.

Після автоматичного відбору підприємств із податковими ризиками й аналізу реєстрів первинних документів, щоденно формується електронний перелік платників податків, які здійснюють ризикові операції.

Ці переліки групуються в розрізі регіональних і територіальних органів ДФС, передаються до структурних підрозділів ДФС (Координаційно-моніторинговий департамент, Департамент оподаткування юридичних осіб, Департамент податкового та митного аудиту тощо) та до територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають ризикові платники податків.

Після цього територіальні органи ДФС організовують проведення необхідних заходів, а саме:

  • щоденно опрацьовують інформацію про виявлені податкові ризики;
  • встановлюють місце проживання ризикових фізичних осіб – підприємців;
  • встановлюють місцезнаходження ризикових платників податку;
  • проводять опитування їхніх засновників і посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності підприємств;
  • отримують пояснення або інші підтверджуючі матеріали.

Якщо місцезнаходження не підтверджується або опитування свідчать про протиправне створення та діяльність підприємств, то доказова база вноситься до реєстру «Суб’єкти фіктивного підприємництва» й передається до підрозділів податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб.

Окрім того, відповідно до абз. 6 пп. 2.1.2 Наказу № 543 керівник територіального органу ДФС у разі встановлення ознак фіктивності суб’єкта господарювання, передбачених ст. 551 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), дає старт рішенню щодо розірвання всіх чинних договорів про визнання електронних документів з таким суб’єктом (детальніше про це в наступному номері «АгроPRO»).

Нотатка

Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою – підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

  • зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
  • не зареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством;
  • зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
  • зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Ст. 551 ГКУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕЛЕКТРОННИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ

Електронний контроль ризиків (далі – ЕКР) – це автоматизоване виявлення податкових ризиків на підставі даних податкової звітності.

Починаючи з наступного робочого дня після граничного терміну подання податкової звітності, щоденно до граничного терміну сплати на рівні ДФС України формуються переліки платників ПДВ, які різко підвищують економічну активність, і платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю.

Зазначені переліки платників також передаються відповідним структурним підрозділам ДФС України й територіальним органам ДФС, де обліковуються такі платники податків для організації «відпрацювання».

Після їх отримання, територіальні органи ДФС упродовж 5 робочих днів проводять аналіз рівня адекватності декларування ПДВ і встановлюють причини підвищення економічної активності таких платників з метою визначення вигодоформуючих суб’єктів («податкових ям»).

Нотатка

Вигодоформуючий суб’єкт («податкова яма») – платник ПДВ, який не відображає або відображає і не сплачує податкові зобов’язання з ПДВ при відповідному декларуванні його контрагентом сум податкового кредиту без реальної господарської або іншої економічної діяльності за такими операціями, як наслідок, формує кредит з ознаками ризику.

Абз. 8 п. 1.3 Наказу

 

У разі виявлення «податкових ям» відповідними підрозділами розпочинаються такі ж активні дії, що й на етапі РПД.

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ

Цей етап розпочинається після граничного терміну сплати грошових податкових зобов’язань, коли можливо відтворити ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання. Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб’єкта, підтвердження неможливості здійснення ним господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту ДФС України й територіальних органів.

Якщо матеріали свідчать про вчинене кримінальне правопорушення, то вони передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення про початок досудового розслідування.

Нотатка

Вигодонабувач – це платник ПДВ, який за рахунок відображення в даних податкової звітності недостовірних даних господарських операцій з використанням вигодоформуючих («податковий ям») та вигодотрансформуючих суб’єктів (транзитерів), у тому числі за ланцюгом постачання товару, отримує необґрунтовану податкову вигоду.

Вигодтранспортуючий суб’єкт («транзитер») – платник ПДВ, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб’єктом («податковою ямою») та вигодонабувачем, у якого відповідно до даних податкової звітності сума задекларованих податкових зобов’язань дорівнює сумі податкового кредиту за всіма чи за окремими операціями або різниця між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту не перевищує 0,5 відсотка за умови відсутності реальної господарської або іншої економічної діяльності.

Абзаци 5, 6 п. 1.3 Наказу № 543

Підрозділами податкового та митного аудиту територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває платник ПДВ з ознаками вигодонабувача, «транзитера» або «податкової ями»:

– визначаються їхні обліково-реєстраційні дані, опрацьовується схема ухилення від оподаткування та ідентифікуються всі учасники ланцюга за найменуванням товару (послуги). При цьому всі учасники ланцюга перевіряються на участь в інших схемах ухилення від оподаткування та інших ланцюгах;

– обов’язково направляються запити щодо необхідності відпрацювання «податкової ями», «транзитера» та вигодоотримувача.

Якщо загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику дорівнює або перевищує розмір ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, то відпрацювання розпочинається невідкладно з моменту виявлення такої інформації. У 2017 році ця сума становить 800 000 грн.

Після проведення вищезазначених дій, з урахуванням зібраної доказової бази, приймається рішення про проведення позапланової перевірки щодо нереальності господарської операції, порушень законодавства при складанні первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших перевірених документів.

ВИСНОВОК

На кожному етапі відпрацювання (за наявності підстав) фіскальними структурами вживаються заходи щодо встановлення:

  • відповідності виконання умов договору про подання звітності в електронному вигляді;
  • наявності повідомлення державного реєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням;
  • фактів анулювання реєстрації платника ПДВ, передачі інформації до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС про фактичну зміну реквізитів його клієнта, зазначених у посиленому сертифікаті відкритого ключа ЕЦП для подальшого скасування зазначеного сертифіката відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору про надання послуг ЕЦП.

Отже, щоб у майбутньому не стати предметом особливої уваги з боку ДФС та ефективно проходити податковий контроль, потрібно ще на стадії вибору контрагента (постачальника та покупця) перевіряти його податкову правосуб’єктність, обачливо збираючи доказову інформаційну базу про нього з різних відкритих реєстрів.

Андрій Фомічов,
адвокат

 

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: