399

ВІДШКОДОВУЄМО МОРАЛЬНУ ШКОДУ ЗА НЕЗАКОННЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

В «АгроPRO», № 8 ми розповідали про умови стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої суб’єкту господарювання неправомірними діями державних органів та їх посадовими особами. Питання стягнення такої шкоди вирішується в адміністративному або господарському процесі.

Проте непоодинокими є випадки, коли безпосередньо керівника підприємства намагаються притягнути до кримінальної відповідальності, порушують проти нього кримінальне провадження за ухилення від сплати податків. Найчастіше таке провадження відкривається для отримання додаткового важелю тиску на керівника, згодом його зазвичай просто закривають.

Або ж суд виправдовує керівника (виносить виправдувальний вирок) тощо.

При цьому ділова репутація керівника, його здоров’я могли зазнати неабиякої шкоди внаслідок таких дій. Тому ми звернулись до адвокатів юридичної компанії Legal House з питаннями:

  • Чи може керівник підприємства розраховувати на відшкодування моральної шкоди за
  • кримінальне переслідування?
  • У яких саме випадках держава має відповідати за кримінальне переслідування особи?
  • Чим регламентовано відшкодування завданої шкоди, його розмір та порядок стягнення коштів?

ЗАСАДИ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

Загальні засади відшкодування моральної шкоди встановлено главою 82 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок незаконного (ст. ст. 1167, 1176 ЦКУ):

  • засудження;
  • притягнення до кримінальної відповідальності;
  • застосування запобіжного заходу;
  • затримання;
  • накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Зауважимо, що право на відшкодування шкоди не виникає, якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування.

Однак ці норми є бланкетними, тобто відсилають до спеціального нормативно-правового акта, який регулює вузьке питання. Йдеться про Закон України від 01.12.1994 р. № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі – Закон № 266) та Положення, затверджене наказом Мін’юсту, Генеральної прокуратури та Мінфіну від 04.03.1996 р. № 6/5/3/41, яке визначає порядок застосування зазначеного Закону. В ст. 1 Закону № 266 наведений розширений перелік випадків порівняно з ЦКУ, за яких громадянин України має право на відшкодування завданої йому шкоди. Таке право виникає у разі незаконного (ст. 1 Закону № 266):

1) засудження;

2) повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

3) взяття і тримання під вартою;

4) проведення обшуку, виїмки;

5) накладення арешту на майно;

6) відсторонення від посади;

7) здійснення конфіскації майна;

8) проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законодавчими актами, зокрема, законами від 18.02.1992 р. № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність», від 30.06.1993 р. № 3341-XII «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»;

9) проведення інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Останній пункт дозволяє зробити однозначний висновок, що перелік підстав, який дає можливість громадянинові відшкодувати завдану моральну шкоду, не є вичерпним.

ПІДГОТОВКА ДО ПОДАННЯ ПОЗОВУ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

Якщо в ході кримінального провадження має місце будь-який факт чи обставина, які пов’язані із завданням шкоди честі, гідності, діловій репутації особи, це має бути юридично зафіксовано.

Так, право на відшкодування шкоди виникає у випадках (ст. 2 Закону № 266):

  1. Постановлення виправдувального вироку суду.
  2. Встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту:
  • незаконного повідомлення про підозру;
  • незаконного взяття і тримання під вартою;
  • незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки;
  • незаконного накладення арешту на майно;
  • незаконного відсторонення від роботи (посади);
  • незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
  • наявності інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян.
  1. Закриття кримінального провадження:
  • за відсутністю події кримінального правопорушення;
  • за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення;
  • через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
  1. Проведення оперативно-розшукових заходів, за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів. Таким чином, підготовка до формування правової позиції майбутньої позовної заяви про відшкодування завданої моральної шкоди має бути розпочата ще на етапі досудового розслідування та розгляду обвинувального акта в суді.

Зауважимо, що одного лише виправдувального вироку замало. Оскільки навіть такий вирок може бути виписаний по-різному. Тому необхідно, аби в ньому було встановлено кожен факт незаконної слідчої дії, у мотивувальній частині мають бути виписані всі зловживання, факти протиправної поведінки слідства та незаконного застосування запобіжного заходу, повідомлення про підозру тощо. Тобто ґрунтовна робота сторони захисту на цьому етапі допоможе у подальшому довести більш значний розмір завданої моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Обов’язковим елементом для можливості починати процес відшкодування шкоди є набрання законної сили рішенням суду, постановою про закриття кримінального провадження за реабілітуючих умов.

Рішення суду. З ним все більш-менш зрозуміло – після апеляційного оскарження рішення набрало законної сили. Проте радимо зачекати, коли касаційна інстанція поставить крапку в судовій тяганині.

Постанова про закриття кримінального провадження. З нею все не так просто, тому отримавши цю постанову, все ж не варто поспішати з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки постанова слідчого може бути скасована прокурором – процесуальним керівником, а постанова про закриття кримінального провадження прокурора – прокурором вищого рівня.

Крім того, постанова про закриття кримінального провадження може бути оскаржена до слідчого судді протягом 10 днів з моменту її отримання.

Зважаючи на вказане, рекомендуємо зачекати 10 днів з моменту отримання постанови про закриття кримінального провадження, а потім направити до слідчого (або прокурора) клопотання про надання інформації щодо чинності цієї постанови та її оскарження до слідчого судді.

У період, поки всі необхідні документи набирають законної сили, доцільно починати збір доказів, які підтвердять розмір завданої моральної шкоди.

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ЗАВДАНОЇ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

Тут є два варіанти, які найчастіше використовуються:

  1. Керуємося виключно положеннями Закону № 266 – відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати (далі – МЗП) за кожен місяць перебування під слідством чи судом (ч. 2 ст. 13 Закону № 266).
  2. Або використовуємо положення Закону № 266 у поєднанні із психологічною експертизою – розмір страждань особи визначається під час проведення цієї експертизи. Отже, при проведенні психологічної експертизи розмір завданої моральної шкоди може бути визначений у розмірі значно більшому, ніж 1 МЗП за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Наприклад, йдеться не просто про перебування під слідством, а відсторонення від посади, завдання шкоди діловій репутації, погіршення стану здоров’я внаслідок стресу, пов’язаного із досудовим розслідуванням, тощо. Всі ці обставини можуть бути враховані під час проведення психологічної експертизи, а висновок експерта буде основою для формування правової позиції.

ПРОЦЕДУРА ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

Процедура відшкодування саме моральної шкоди є досить звичною: звернення до суду цивільної юрисдикції із позовною заявою відповідно до правил Цивільного процесуального кодексу України. Відповідачами у таких справах можуть бути відповідна прокуратура, управління Національної поліції, Державної податкової служби України. Зауважимо, що Державна казначейська служба України може бути залучена до справи як відповідач або третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, однак її незалучення не може бути підставою для відмови у позові. Відповідача варто визначати залежно від органу досудового розслідування. Провадження за ухилення від сплати податків може відкриватись не лише податковою міліцією. Так, непоодинокими є випадки, коли слідчі управління Національної поліції здійснюють досудове розслідування ухилення від сплати податків, відкриваючи кримінальне провадження за кількома статтями Кримінального кодексу України (далі – ККУ). Наприклад, здійснюється досудове розслідування ухилення від сплати податків у поєднанні із привласненням чи розтратою (ст. 191 ККУ) та легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ).

Нагадаємо: у зв’язку з ліквідацією податкової міліції в структурі Державної фіскальної служби України (докладніше про повноваження податкової міліції  див. «АгроPRO», 2021, № 3, с. 12, ред.) після передачі всіх справ до новоствореного Бюро економічної безпеки України (далі – Бюро) саме Бюро буде належним відповідачем у справі. Адже матеріали кримінального провадження, які перебувають в органах досудового розслідування, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, на стадії досудового розслідування, передаються відповідному прокурору для подальшої передачі до Бюро (розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.01.2021 р. № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України»).

І насамкінець: чи варто починати судовий процес щодо відшкодування моральної шкоди?

Однозначно варто!

Дуже часто заявники хвилюються через те, що вартість послуг адвоката буде дорівнювати або навіть перевищувати присуджену суму відшкодування завданої моральної шкоди. Однак у будь-якій категорії справ законодавцем передбачений механізм компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Належним чином аргументована, співмірна сума витрат на оплату послуг адвоката також буде компенсована відповідачем у справі шляхом ухвалення рішення у відповідній частині.

 

Олена Пісоцька, адвокатка юридичної компанії Legal House

 

 

 

 

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Більше статтей:


Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: