857

РИЗИКОВІСТЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ – ЩО РОБИТИ?

Визнання сільгосппідприємства ризиковим – це сучасний тренд взаємовідносин бізнесу та органів ДПС, відмінною рисою якого є непередбачуваність. В результаті цього бізнес обмежений у веденні господарської діяльності та виконанні договірних зобов’язань через блокування податкових накладних. Своєю чергою, після визнання підприємства ризиковим можуть визнати ризиковим і його контрагентів, що загрожує репутаційними втратами.

Отже, тема є важливою, тому далі детальніше розглянемо, як позбутися такого неприємного статусу.

➥ Які підстави для включення у категорію ризикових?

Здебільшого підставою для включення підприємства до переліку ризикових є п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, які є додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 (далі – Порядок № 1165).

 

У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

П. 8 додатка 1 до Порядку № 1165

Розмите формулювання п. 8 дає змогу ДПС включати підприємства до переліку ризикових фактично у ручному режимі. Як наслідок – вони не розуміють підстав, за якими визнані ризиковими.

Проте найчастіше підставою для включення до цього переліку є співпраця з ризиковими контрагентами. При цьому необов’язково, аби ці контрагенти були фіктивними. Якщо будь-якого контрагента сільгосппідприємства включили в список ризикових, то з великою вірогідністю таке сільгосппідприємство також отримає цей статус.

Ще однією поширеною підставою для включення підприємства до переліку ризикових є низьке податкове навантаження (незначні податкові платежі). Крім того, наявність мінімальної заробітної плати за всіма категоріями працівників та постійна збитковість – ось тригери, які дуже часто стають підставою для включення підприємства до переліку ризикових. Звичайно ж, орган ДПС не зазначає про це прямо в рішеннях про відповідність платника податків критеріям ризиковості. Все стає зрозумілим у процесі подальшої співпраці, націленої на виведення підприємства з числа ризикових.

➥ Як запобігти включенню компанії до переліку ризикових?

Серед превентивних заходів, які можуть мінімізувати ризики потрапляння до переліку ризикових, можна виділити такі:

  • проведення перевірки контрагентів перед укладенням/виконанням договорів, що дозволить завчасно виявити ризикові компанії, з якими краще не мати справ;
  • подання форми 20-ОПП до ДПС, щоб орган ДПС бачив, що у платника податків є матеріально-технічна база для ведення господарської діяльності;
  • контроль в особистому кабінеті показників D і P, які свідчать про податкове навантаження. Виконання цих заходів знижує ймовірність потрапити в перелік ризикових.

➥ Що робити, якщо підприємство потрапило до переліку ризикових?

Вважаємо, що найбільш ефективним є такий алгоритм дій:

  •  детально проаналізувати рішення комісії, яким платника податків визнано ризиковим;
  •  звернутись до органу ДПС з метою отримання інформації щодо підстав прийняття такого рішення та наявної податкової інформації (якщо рішення не деталізовано);
  •  за результатом проведення вищезазначених дій скласти та підготувати перелік необхідних документів, а також текст інформаційного повідомлення, і через електронний кабінет передплатника направити до ДПС. При цьому короткі пояснення можна внести у відповідне поле, а розширені – доцільно подати як додаток за електронним підписом керівника підприємства.

У розширених поясненнях необхідно зазначити:

  • актуальну коротку інформацію про реєстраційні дані компанії;
  • інформацію про наявність матеріально-технічної бази для ведення господарської діяльності (склад, офіс, техніка тощо);
  • опис бізнес-процесів на підприємстві (закупівля насіння, вирощування, продаж тощо) та по заблокованій накладній;
  • додаткову інформацію, яка може свідчити про реальність спірної операції (первинні документи тощо) або самого підприємства (нагороди, листи від контрагентів тощо).

Разом з розширеними поясненнями необхідно також подати:

  • документи, що підтверджують можливість ведення господарської діяльності (наявність співробітників, матеріально-технічної бази тощо);
  • якщо підставою є ризикові контрагенти – документи, які підтверджують реальність господарських правовідносин з відповідним контрагентом.

Важливо! До пояснень можна додати лише 99 документів, тому їх необхідно обирати ретельно.

Платник податків має можливість необмежену кількість разів звернутися з поясненнями та їх документальним підтвердженням, тому такий порядок залишається найбільш ефективним.

Якщо з першого разу платнику податків було відмовлено, йому варто звернутись за кваліфікаційною правовою допомогою, аби не втрачати час, адже в такій категорії справ затягування часу грає не на користь платника податків.

Дмитро Кулик, адвокат, керівник практики податків та спорів ЮК Legal House

 

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Більше статтей:


Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: