299

ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ЯК РЕАГУВАТИ БІЗНЕСУ?

В Україні майже весь 2020-й рік діяв мораторій на планові податкові перевірки. Як наслідок – бізнес пристосувався до нових реалій і перестав сприймати податкові перевірки як реальну загрозу. Почав менше хвилюватись через отримані запити в порядку ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а коли знаходив себе в плані податкових перевірок, вважав,
що раніше літа карантин все одно не закінчиться, отже, і переживати не варто.

Постановою КМУ від 03.02.2021 р. № 89 (далі – Постанова № 89) Уряд вирішив частково скасувати мораторій на податкові перевірки шляхом скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Зокрема, дозволено проведення планових документальних перевірок (докладніше – в «АгроPRO», 2021, № 4, с. 4, ред.).

Шлях, яким Уряд вирішив скасувати мораторій на податкові перевірки, викликає безліч питань. Тому далі проаналізуємо законність Постанови № 89 та розглянемо, що робити платникам податків, до яких можуть завітати податкові інспектори з наміром здійснити перевірку.

Щодо законності Постанови № 89

Нагадаємо: Законом України від 13.05.2020 р. № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX ПКУ було доповнено пунктом 522.

Саме цим пунктом було встановлено «…мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби…».

Тобто положення закону (ПКУ) чітко передбачають єдину обставину, за якої цей пункт втрачає свою юридичну силу: завершення дії карантину на всій території України, встановленого КМУ.

Постановою КМУ від 17.02.2021 р. № 104 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину до 30 квітня 2021 року на всій території України.

Таким чином, п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ мав би діяти щонайменше до 30 квітня 2021 року.

Важливо! Прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України (п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України).

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп визначено, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади. Жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Підзаконний нормативно-правовий акт не може суперечити закону, яким є ПКУ. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

Однак це не завадило КМУ скасувати дію певних норм ПКУ. Тобто прийняттям Постанови № 89 Уряд фактично частково перебрав на себе функції законодавчого органу і підзаконним нормативно-правовим актом «підкоригував» положення закону (ПКУ).

Отже, вважаємо, що часткове скасування мораторію на податкові перевірки шляхом скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, яке запроваджено Постановою № 89, прямо суперечить Конституції України.

Що робити платникам податків?

Платник податків наділений низкою прав і обов’язків, які дозволяють йому приймати ту чи іншу модель поведінки.

У цьому випадку платник податків може:

➨   або погодитись з діями Уряду і почати готуватись до податкової перевірки з метою її успішного проходження;

➨   або прийняти рішення про недопуск працівників органу ДПС до перевірки на тій підставі, що в Україні встановлений мораторій на планові податкові перевірки, а постанова КМУ прямо суперечить положенням ПКУ.

Для прийняття відповідного рішення платником податків кожна конкретна ситуація повинна аналізуватись окремо і досить детально.

Допуск до перевірки

Якщо платник податків прийме рішення про допуск контролюючого органу до перевірки, то потрібно пам’ятати, що успішно пройти податкову перевірку можна тільки підготувавшись до неї.

У кожної компанії є «вразливі» місця, які необхідно виявити перед перевіркою, щоб цього не зробили перевіряючі.

Також необхідно детально проаналізувати контрагентів на предмет фігурування їх у кримінальних провадженнях, виявити «сумнівних» контрагентів. Важливо звернути особливу увагу на документальне оформлення господарських операцій. Якщо договором передбачені доповнення, журнали, звіти – вони мають бути.

Можливо, потрібно буде зробити аудит первинної документації, якщо у компанії є непідтверджені витрати, необхідно заздалегідь опрацювати ці ризики. Відсутність підпису, неправильно зазначені реквізити або відсутність логіки господарської операції можуть дорого коштувати сільгосппідприємству.

Недопуск до перевірки

Якщо платник податків прийме рішення про недопуск до податкової перевірки, то у цьому випадку треба пам’ятати про можливі негативні наслідки таких дій, зокрема, бути готовим до арешту майна та можливого арешту грошових коштів.

Аби не допустити вищезазначених негативних наслідків, необхідно чітко і швидко реагувати на появу ревізорів-інспекторів.

  1. Оскільки планова перевірка передбачає обов’язок контролюючого органу надіслати копію наказу за 10 днів до дати початку перевірки (абз. 2 п. 77.4 ст. 77 ПКУ), то у платника податків виникає право оскаржити такий наказ ще до по чатку перевірки.
  2. При появі податківців і отриманні направлення на перевірку варто розписатись у направленні на податкову перевірку. Оскільки відмова від підписання направлення на проведення перевірки та акт про відмову від підпису у направленні на перевірку не зупинять початку проведення такої перевірки.
  3. Повідомити представників податкової про недопуск до перевірки та наполягати на складанні акта про відмову у допуску до перевірки у двох примірниках. В поясненнях до акта зазначити причини недопуску. Зокрема, зробити посилання на положення п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та вказати, що Постанова № 89 прямо суперечить закону, яким встановлено мораторій на такі види перевірок, а також зазначити, що вже оскаржується наказ про призначення такої перевірки.

Оскарження наказу є обов’язковою умовою, аби у сторін виник спір про право. Адже спір про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків (ч. 4 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України).

Висновок

Вважаємо, що такі дії Уряду явно негативно впливають на інвестиційний клімат у країні. Якщо вже є політична воля на поновлення перевірок, то необхідно було внести зміни до положень п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ і розширити перелік винятків, на які не поширюється мораторій. Це явно підтверджує тезу про те, що наповнювати бюджет у інший спосіб, аніж шляхом тиску через контрольно-ревізійні функції в Україні, так і не навчились.

Дмитро Кулик, адвокат, молодший партнер Legal House

 

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: