802

Перші сто днів роботи ринку землі – перевага на боці оренди

Минули перші сто днів роботи ринку сільськогосподарських земель. AgroPolit оцінив перші результати, доступні нам завдяки моніторингу Мінагрополітики та влансим дослідженням операцій на земельному ринку.

Також AgroPolit провів опитування серед фахівців із земельних питань, щоб з’ясувати цінову тенденцію на ринку землі та визначити плюси та мінуси діючої системи.

 Експертам було поставлено4 питання про стан ринку землі:

1. Назвіть плюси та мінуси 100 дні роботи ринку?

2. Наскільки є об’єктивною ціна землі, яку сформував ринок за 3 місяці в Україні?

3. Чому українці не пішли продавати землю — чому не сталося валу земельних операцій?

4. Які помилки нада поправити дивлячися на 100 днів роботи ринку?

Іван Чайківський, секретар комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Партія «За майбутнє»)

«Чесно скажу, що я відчув, що зміни відбулися після запуску ринку землі. Але лише в частині довіри до легального ринку»

Однак самі обсяги договорів купівлі-продажу землі виявилися неочікувано малими. Мене дуже радує, що все-таки мудрість наших українців набагато вища за чиїсь спекулятивні очікування та прогнози. Не біжать українці продавати землю масово – і це дуже добре. Хоча по-різному пророкували: було, мовляв, Схід України продасть 30%, а ні – не продає, і це супер! І так загалом по Україні. Дух українства перемагає ринок землі: обирають оренду, а не торги. Сім’я, земля та воля – це три постулати, на яких тримаються українці, і ринок землі це підтвердив. Супер!

Вадим Івченко, депутат («Батьківщина»), член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики 

«Підняли голову спекулянти з грошима, які ходять по селах і на підставних осіб скуповують землю»

1. Під час протягування закону про ринок землі багато чого обіцяли: і зростання ВВП, і надання різних фінансових інструментів фермерам, щоб вони могли бути повноцінними гравцями на цьому ринку, можливість простим людям її купувати, кредити з мінімальними відсотковими ставками, Фонд з підтримки фермерських господарств, який відшкодує перший внесок… І я вже не кажу про те, що все це мали б зробити ще до 1 липня. Сьогодні – 100 днів відкриття ринку землі. І нічого з вищеперерахованого не зроблено! Як ми і попереджали — підняли голову спекулянти з грошима, які ходять по селах і на підставних осіб скуповують землю. Після цього ці гектари здаються тим таки фермерам в оренду, щоб вони її обробляли.

Вважаю, що закон, з точки зору виваженої аграрної політики, яка мала б базуватися на інтересах дрібних та середніх агротоваровиробників, і розроблений, і впроваджений неправильно!

Так, ми вже зараз почали розуміти помилки, а надалі їх кількість буде зростати, але буде пізно їх виправляти.

Влада має думати над тим, як стратегічно розбудовувати аграрний сектор, хто мав би отримати пріоритети в купівлі землі, що це мають бути за люди, які стимули надати фермерам, аби вони викуповували землю для створення роботи в сільській місцевості, платили податки – і тим самим тримати українське село.

2. Порівняно невелика кількість операцій купівлі-продажу землі завдячується тому, що майже вся земля перебуває в оренді. Навіть ті, хто хотіли б і мають можливість купити землю – не можуть цього зробити, оскільки в середньому землю люди здавали в оренду на 10-15 років. Хто дасть нормальну ціну за землю, якщо ще 15 років не зможе нею користуватися? Продають землю за запропонованою ціною тільки ті, кому терміново потрібні гроші.

Іван Мірошніченко, голова ради ГО «Бізнес – Варта», народний депутат 8-го скликання («Об’єднання Самопоміч»)

«Запустити ринок найціннішого активу і не структурувати фінансування, навіть банальну іпотеку, вважаю найбільш негативним і нечесним явищем»

1. Ціни ринок почав формувати. Південь, зона посухи та без зрошення – 750-1000 $/га.

Центр/схід – зона ризикованого землеробства – 1300-1600 $/га. Захід, північ, центр – зона з достатніми опадами та якісним ґрунтом – 2300-2800 $/га.

Моя позиція така, що нестворення та відсутність фінансових інструментів для аграріїв для викупу землі є великою несправедливістю та непрофесіоналізмом влади. Запустити ринок найціннішого активу і не структурувати фінансування, навіть банальну іпотеку, вважаю найбільш негативним і нечесним явищем.

Друге – втрачаємо нагоду із запуском ринку землі надати можливість створення та розвитку сімейних ферм через надання фінансування під власність землі та паї людям, які хочуть ще працювати та ризикувати. Також надання проєктів в напрямках, де сімейні ферми були б конкурентоспроможними в певних нішових ринках та сферах (теплиці, виробництво фруктів та ягід, міні молочні ферми, органік, сади інше) за рахунок створення додаткової вартості власною працею на своїй землі.

Андрій Дем’янович, Засновник сервісу Feodal.online

«Існує велика ймовірність офіційного показу купівлі-продажу ділянки за НГО, а насправді — проведення зовсім іншої готівкової операції»

1. Основним плюсом, звичайно, є можливість купівлі-продажу земель для товарного с/г виробництва (паїв), яка була відсутня або здійснювалася «в тіні» майже 20 років. Ще одним плюсом є висвітлення тіньової оренди — емфітевзисів на 49 років, обмінів і різних схем купівлі-продажу земельних ділянок, які підпадали під мораторій. І останній плюс — прозорість. Це стосується і показу операцій, і того, як рухається ринок землі, можливості простежування цього процесу і вільного придбання ділянок.

З мінусів — це важкість процесу, у якому велику роль відіграють нотаріуси, які використовують свою необхідність у процесі на свій лад і вимагають чималу оплату своєї праці. Важкість процесу дещо пригальмовує ринок земель, оскільки переоформлення земельних ділянок відбувається протягом тривалого проміжку часу.

Наступний мінус — об’єднання земель в єдиний сегмент с/г призначення. Тобто землі, які можна було купити-продати і до відкриття ринку землі з досить простим процесом (ОСГ), тепер теж підпадають під процедуру купівлі/продажу земельних ділянок.

2. Наразі відстежується необ’єктивність саме вартості проведення операцій. Враховуючи те, що зараз у ринку землі беруть участь фізособи, існує велика ймовірність офіційного показу купівлі-продажу ділянки за НГО, а насправді — проведення зовсім іншої готівкової операції.

Крім того, існує велика проблема з Фондом державного майна України, який дає експертну оцінку на земельні ділянки, іноді далеку від реальності (може сягати мільйони гривень за ділянку для товарного с/г виробництва). Хоча у законі прописано роль НГО, нотаріуси вимагають сплачення податків хоча б з експертної оцінки. А якщо у Фонді держмайна автоматизована система розрахувала астрономічну оцінку, то і зареєструвати звіт експертної грошової оцінки буде неможливо.

Попри всі негативні чинники, власники земельних ділянок вже розуміють реальну вартість землі, адже ринок її потроху вирівнює.

3. На мою думку, це пов’язано з політичним обґрунтуванням. Адже людям стільки разів казали, чому не варто продавати землю. Проте громадяни зрозуміли об’єктивність ринку та адекватну її вартість у розмірі 10-15 орендних плат.

4. Насамперед помилки взаємодії з реєстрами, коли дані не підтягуються або їх потрібно виправляти в реєстрі Держгеокадастру чи в ДРРПНМ, але це, скоріш за все, не вийде робити автоматизовано. Друге — участь нотаріусів у процесі. Потрібно чітке роз’яснення, спрощення процедури або створення таких умов, за яких нотаріуси проводили б операцію швидше та дешевше. Тоді ринок пожвавиться.

Автоматизовану оцінку Фонду держмайна треба або усувати з процесу, або вимагати пояснення нотаріуса, за що потрібно сплатити податок. Такі суми не передбачені покупцями. Громадянин не придбає землю, яка коштує умовно 100 тис. грн, а згідно з експертною оцінкою Фонду держмайна — 60 млн грн.

 

Джерело: Agropolit.com

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Більше статтей:


Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: