557

Не менш важливо зберегти

Забезпечення збереження сільськогосподарської продукції, всебічний захист агропромислових підприємств від можливих надзвичайних ситуацій, зокрема від пожеж, є комплексним пріоритетним завданням посадових осіб агропромислових холдингів, власників фермерських господарств та фахівців

У період досягнення стиглості хлібних та технічних культур їх масиви стають дуже вразливими для можливої пожежі. Займання може статися від самого незначного джерела, особливо за спекотної та сухої погоди. Такі пожежі розвиваються з надзвичайно високою швидкістю, на яку впливає швидкість вітру. Зазвичай, такі пожежі виявляють запізно, внаслідок чого ними охоплюються великі площі.

Причини виникнення пожеж

Основними причинами виникнення пожеж під час жнив є необережне поводження з вогнем, порушення правил експлуатації машин та агрегатів, випалювання стерні. Не можна забувати й про такий загрозливий чинник, як людська недбалість та безвідповідальність. Вогонь від недопалка чи сірника швидко розповсюджується сухою соломою і загрожує знищенням сотням гектарів зернових.

У місцях зберігання зернових культур – зерноскладах, зерносушарнях, елеваторах тощо велику небезпеку становить зерновий пил, який легко займається.

Також слід враховувати, що під час пожеж на масивах та місцях зберігання зернових культур можлива наявність таких негативних факторів:

  • віддаленість пожежно-рятувальних підрозділів від населених пунктів;
  • недостатня кількість пожежно-рятувальної техніки;
  • стрімке поширювання вогню;
  • перенесення вогню, іскор на значну відстань;
  • стан шляхів сполучення, водопостачання і зв’язку.

У разі пожеж на елеваторах, зерносховищах, зерносушаркахта комбікормових заводах можливі:

  • швидке поширення вогню і продуктів горіння всіма приміщеннями як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках через технологічні отвори і прорізи, вентиляційними, аспіраційними системами, системами транспортування зерна, обладнанням, галереями тощо;
  • вибухи пилу з борошна і елеваторного пилу та продуктів розкладання, що супроводжується руйнуванням будівель (споруд).

Основні організаційні заходи

Основою безпеки будь-якого виробництва, зокрема й агропромислового комплексу або фермерського господарства, є людський фактор. Слід зауважити, що забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників цих суб’єктів господарювання. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств агропромислового комплексу (далі – АПК). Зазначена вимога повинна відображатися у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Початок роботи новоутворених підприємств або початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб’єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

На кожному підприємстві АПК мають бути розроблені загальна інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщень.

Трактористи, комбайнери, їх помічники та інші особи, задіяні на роботах зі збирання врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж.

Протипожежні заходи в період збирання врожаю

До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі маютьмати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащеними справними іскрогасниками та забезпеченимипервинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами-хлопушками; автомобілі – вуглекислотним або порошковим вогнегасником та штиковою лопатою; паливозаправники– трьома справними порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, ящиком з піском об’ємом 0,05 куб.м, штиковою лопатою, кошмою).

Зауважимо, що вогнегасники маютьбути обов’язково опломбованими та мати бірку з вказаною датою перезарядження. Забороняється використовувати застарілі вогнегасники та ті, що не мають сертифіката якості або з простроченим терміном перезарядки, технічного обслуговування.

Корпуси комбайнів маютьбути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом завдовжки 10 см, щоторкається землі.

Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна. У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.

Під час роботи комбайна з підбирачем требастежити, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха барабана. Якщо це відбувається, потрібно негайно зупинити комбайн і звільнити зубці.

Перед дозріванням колоскових (у період воскової стиглості) хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових та торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та залізниць мають бути обкошені (з прибиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м завширшки.

У період воскової стиглості збіжжя перед косовицею хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками слід робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошенізлакиіз прокосів требанегайно прибирати. Посередині прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки.

Під час жнив вкрай необхідно вздовж меж полів виставити застережливі знаки: «Не палити!», «Бережіть врожай від вогню!» тощо.

Тимчасові польові стани необхідно розташовувати не ближче 100 м від хлібних масивів, токів, скирт тощо. Майданчики польових станів та зернотоків оборюються смугою не менше 4 м завширшки.

Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі.

У разі групового методу збирання до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та ін.), пристосовані для гасіння пожеж зернових.

Зернотоки слід розміщувати від будинків та споруд не ближче 50 м, а від хлібних масивів – не ближче 100 м. Майданчик для току повинен бути очищений від рослинного покрову.

Стоянки туристів, пасік допускається розміщувати не ближче 100 м від хлібних масивів. Полювання у хлібних масивах та поблизу них забороняється.

Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для відключення акумулятора від споживача струму. Клеми акумулятора, стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора маютьбути захищені від потрапляння на них струмопровідних предметів, їх електропроводка повинна бути справною і надійно закріпленою.

Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли й деталі збиральних машин повинні своєчасно очищуватись від пилу, соломи та зерна.

На жнивах заправляти паливом збиральну техніку потрібно за межами поля (не ближче 30 м) паливозаправниками, коли заглушені двигуни.

У разі тимчасового зберігання (стоянок) тракторів, комбайнів, автомобілів та інших самохідних машин у польових умовах необхідно розміщувати їх на очищених від стерні та сухої трави майданчиках, віддалених від скирт соломи, сіна, токів, хлібних масивів на відстані не менше 100 м, а від будинків – не менше 50 м. Ці майданчики мають бути оборані смугою не менше 4 м завширшки.

Ремонт збиральних машин і агрегатів за потреби допускається не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

У період збирання забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях.

 

Під час жнив НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ:

  • робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами (для запобігання потраплянню соломи на випускний колектор двигуна). На комбайнах та інших машинах із двигунами внутрішнього згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його вздовж усієї довжини зверху та збоку;
  • застосування паяльних ламп для випалювання пилу в радіаторах двигунів;
  • заправляння збиральної техніки в хлібних масивах;
  • заправляння машин у нічний час у польових умовах.

Протипожежні заходи під часзаготівлі тазберіганні грубих кормів

Разоміз підготовкою до жнив триває заготівля грубих кормів для худоби. Для запобігання пожеж в місцях заготівлі та зберігання грубих кормів слід чітко дотримуватись вимог пожежної безпеки.

Стоянка автомобілів, тракторів та інших транспортних засобів на території складів грубих кормів забороняється.

Під час роботи трактора з тросово-рамочною волокомїї трос або ланцюг маєбути такої довжини, щоб солома знаходилася на відстані не ближче 5 м від трактора. На гаку троса слід установлювати обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця по тросу.

Під час роботи трактора в агрегаті із скиртоукладником випускний колектор та випускна труба двигуна повинні бути захищені від потрапляння соломи і перебувати під постійним наглядом.

Трактори та автомобілі, що працюють на механічному навантаженні і на транспортуванні соломи та сіна, необхідно обладнати іскрогасниками.

Для запобігання загоряння кормів від безпосереднього зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушниками автомобілі та трактори-тягачі, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, не повинні під’їжджати до скирт, штабелів ближче 3 м.

Під час навантаження кормів безпосередньо в кузов автомобіля його двигун має бути заглушений. Перед виїздом слід ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому, сіно поблизу вихлопної труби.

Площа основи однієї скирти не повинна перевищувати 300м2, а штабеля пресованого сіна чи соломи –500 м2.

Біля штабеля пресованого сіна чи соломи необхідно мати два гаки завдовжки не менше висоти штабеля.

Скирти на відстані 5 м від основи повинні бути оборані захисними смугами не менше 4 м завширшки.

Протипожежні розриви між скиртами, штабелями мають бути не менше 20 м.

Відстань від скирт, штабелів грубих кормів маютьбути не менше 15 м до ліній електропередач, 20 м –до доріг, 50 м –до будинків та споруд.

Скирти, штабелі дозволяється розташовувати попарно, при цьому розриви між скиртами, штабелями в одній парі мають бути не менше 6 м, а між сусідніми парами – не менше 30 м. Протипожежні розриви між двома парами повинні бути проорані смугою не менше 4 м завширшки на відстані 5 м від основи скирти, штабеля.

Розриви між копицями з сіном, що має підвищену вологість, повинні становити не менше 20 м. У копицях сіна з підвищеною вологістю, схильного до самозагоряння, необхідно впродовж 60 днів після скиртування здійснювати температурний контроль за допомогою ртутних термометрів, які вставляють у металеві труби і розміщують у копиці на різній глибині. Якщо температура перевищує 50° C, копицю слід розібрати та просушити.

Площа протипожежного відсіку будинку для зберігання грубих кормів не повинна перевищувати 1000 м2, а кількість кормів –200 тонн.

Штучне сушіння сіна маєздійснюватися агрегатами (установками) тільки заводського виготовлення.

Під час досушування грубих кормів у закритих приміщеннях вентилятори мають встановлюватися із зовнішнього боку будинків (споруд) на відстані не менше 1м від негорючих стін (перегородок), не ближче 2м від огороджувальних конструкцій, виконаних із матеріалів груп горючості Г1, Г2, та не ближче 2,5 м від огороджувальних конструкцій із матеріалів груп горючості груп Г3, Г4. Повітрогонимають бути виконані з негорючих матеріалів.

Місця встановлення вентиляторів повинні бути огороджені. Повітрозабірний отвір вентилятора необхідно захищати від потрапляння горючих матеріалів (сіна, соломи тощо) металевою сіткою з чарунками не більше 25 мм х 25 мм.

Пускова електроапаратура повинна знаходитись у місцях, що дозволяють спостерігати за процесом запуску вентиляторів, на окремо розташованій опорі і на відстані не менше 5 м від будинків (споруд).

Під час досушування грубих кормів під навісом (у скирті) вентилятор повинен установлюватися на відстані не менше 2,5 м від навісу (скирти). Провід (кабель), який живить електродвигун, необхідно прокладати під землею. Повітрогінмаєбути виконаний із негорючого матеріалу. На закритих складах (навісах) грубих кормів загальний електричний вимикач повинен розміщуватися поза будівлями (навісами) на негорючій стіні, а для будинків (навісів) із горючих матеріалів – на окремо розташованій опорі і бути вміщеним у шафу або нішу, які після закінчення робіт пломбуються.

Установлення електровимикачів усередині складів (навісів) не дозволяється.

Місця постійного складування грубих кормів мають бути огороджені та обладнані блискавкозахистом.

 

Пожежна безпека зерноскладів та зерносушарень

Щороку перед початком збирання врожаю зерносклади та зерносушаркиповинні перевірятися їх власником на відповідність вимогам пожежної безпеки. Виявлені недоліки щодо їх протипожежного стану необхідно усувати до початку сушіння та приймання зерна.

Зерносклади слід розміщувати в окремо розташованих будівлях. Ворота в них маютьвідчинятися назовні й нічим не захаращуватися.

У разі завантаження складів зерновим насипом відстань від верху насипу до горючих конструкцій покриття, а також світильників та електропроводів має бути не менше 0,5 м.

У місцях транспортування зерна через отвори в протипожежних перешкодах слід установлювати захисні пристрої (протипожежні клапани тощо).

Під час експлуатації зерноскладів та зерносушарень НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ:

  • зберігати вкупі із зерном небезпечні в пожежному відношенні матеріали, а також будь-яке устаткування;
  • застосовувати всередині складських приміщень зерноочисні та інші машини з двигунами внутрішнього згоряння;
  • застосовувати електропобутові та саморобні електронагрівальні прилади;
  • працювати на пересувних механізмах, коли зачинені ворота з обох боків складу;
  • засипати зерно вище рівня транспортерної стрічки і допускати тертя стрічки об конструкції транспортера;
  • розпалювати сушарки, які працюють на твердому паливі, за допомогою ЛЗР та ГР, а ті, що працюють на рідкому паливі, – за допомогою смолоскипів;
  • залишати без нагляду зерносушарки, що працюють;
  • працювати на сушарках з несправними: приладами контролю температури і автоматики відключення подавання палива в разі згасання факела в топці; системою електрозапалювання.

 

Відстань між складом зерна та пересувним сушильним агрегатом має бути не менше 10 м.

Будова топок сушареньповинна унеможливлювати вилітання іскор. Димові труби слід обладнувати іскрогасниками, а в місцях їх проходження через горючі конструкції потрібно влаштовувати відповідні за розмірами протипожежні відступи (розділки).

Сушильна камера сушарок шахтного та жалюзійного типів маєзаповнюватися зерном таким чином, щоб над сушильними коробами або жалюзями був шар зерна не менше 0,4 м завтовшки.

Сушильні агрегати, які працюють на рідкому паливі, повинні бути обладнані приладами контролю теплоносія та автоматики безпеки, що забезпечують відключення подавання палива, якщо факел утопцізгас, температура підвищиласята тиск повітря впав перед форсункою.

Під час роботи сушарки повинен здійснюватися контроль за температурою зерна шляхом відбирання проб кожні дві години.

Для запобігання утворенню застійних ділянок очищення завантажувально-розвантажувальних механізмів сушарнівід пилу та зерна необхідно проводити через кожну добу.

Під час вентилювання зерна в зерноскладах вентилятори слід установлювати на відстані не менше 2м від стін із матеріалів груп горючості Г1, Г2 та не ближче 2,5 м від стін із матеріалів груп горючості Г3, Г4. Повітрогонмають виготовлятися з негорючих матеріалів.

Дерев’яні конструкції (опори, галереї тощо) всередині зерноскладів, очисних та робочих башт повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною.

 

Гасіння пожеж

До приїзду рятувальників необхідно гасити вогонь наявними силами та первинними засобами пожежогасіння. Для обмеження розповсюдження вогню, зону горіння необхідно обов’язково оборати.

Під час гасінняпожежхлібів на коренійу валках при малому вітрі (до 3 м/с) протипожежні сили та засоби вводяться по фронту пожежі з поступовим переходом на фланги і тил. Застосовуються такі способи ліквідації вогню:

  • оборювання місця горіння;
  • гасіння водою за допомогою пожежно-рятувальної та пристосованої техніки;
  • улаштування прокосів перед фронтом пожежі;
  • забивання фронту горіння по периметру пожежі мітлами, гілками, вологою тканиною.

У всіх випадках виникнення пожежі треба негайно повідомити до пожежно-рятувального підрозділу за телефоном «101»

Під час пожеж хлібних масивів на великих площах і при сильному вітрі (більше 7 м/с) негайно організовується проведення розвідки у кількох напрямках шляхом об’їзду зони пожежі. Сили і засоби на тих ділянках, де можливий проїзд пожежно-рятувальної або пристосованої техніки, вводяться по ходу розповсюдження вогню. Влаштовуються загороджувальні мінералізовані смуги з використанням природних.У ході гасіння організується контроль за напрямком вітру, а у разі його зміни вживаються заходи щодо передислокації сил і засобів.

Під час гасіння пожеж на елеваторах та комбікормових заводахвживаютьсязаходищодо зупинки і перекривання вентиляційної та аспіраційної систем, зупинки роботи технологічного обладнання. Якщо перекривні пристрої деформувалися, організовується розкриття повітропрогоніві заповнення їх піною. Необхідно визначити вид зернопродуктів (сировини), їх кількість. Гасіння і випуск сировини здійснюється з обов’язковою флегматизацією горючої газової суміші вуглекислотним газом чи азотом у силосі чи бункері.

Після гасіння пожежі організувати спостереження спеціально виділеною групою людей до повної ліквідації усіх осередків горіння.

Під час пожежі у зерносушарняхнеобхідно вжити заходів щодо зупиненнявентиляторів, подачі теплоносія до сушильної камери, подачі зерна із сушарні на склад і збільшити подачу сирого зерна до сушарні.

Треба враховувати, що вода і дим псують зерно. Тому не вартополивати водою зерно в тих місцях складу, яким вогонь безпосередньо не загрожує. Зерно, яке зберігається в мішках, виносять із приміщення.

Якщо зайнявсяавтомобіль, комбайн, трактор, водій повинен зупинити транспортний засіб, вимкнути запалення, вимкнути акумулятор від загальної мережі. Гасіння пожежі вогнегасником потрібно починати з пролитого під автомобіль (техніку) палива, здійснюючи наступне подавання струменя на осередок у ньому. Перед початком гасіння в підкапотному просторі водій повинен відкрити замки капота. Гасіння в підкапотному просторі слід починати одночасно з відкриттям капота: інтенсивність горіння після його відкриття зростає.

Успіх гасіння залежить від оперативності дій водія (комбайнера, тракториста).

 

Для всіх вогнегасників, рекомендованих для комплектації автотранспорту, час безперервної роботи вогнегасника становить не більш як 9-15 с. Замково-пускове обладнання вогнегасника дозволяє, за потреби, припинити подавання вогнегасного заряду. Це поліпшує тактику гасіння кількох осередків у різних місцях технічного засобу або повторюваних загорань в одному осередку

 

Найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (групою людей) із застосуванням кількох вогнегасників, а також якщо водночас застосовуються підсобні засоби: мітли, пісок, покривало тощо.

Гасити потрібно з навітряної сторони, спрямовуючи струмінь із вогнегасника на поверхню, щогорить, а не на полум’я. При гасінні палива, щовитікає, слід подавати заряд від низу гирла отвору догори.

Небезпечно гасити вогонь узабрудненому одязі (промасленому, просоченому парами палива) і з руками, змоченими пальним.

Анатолій Рожков для Надзвичайна ситуація +

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: