714

Насіннєвий ринок України – думка експерта

Щороку з початком нового сільськогосподарського сезону в Насіннєвій асоціації України (НАУ) відбуваються загальні збори та засідання правління організації. Основною метою зустрічі є щорічне, відповідно до статуту НАУ, переобрання очільників правління, яке є колегіальним органом і формується з компаній – дійсних членів асоціації. Окрім того, подібні збори дають змогу підбити певні підсумки роботи асоціації та діючих комітетів НАУ за рік, що минув, та сформувати план діяльності на новий сезон. Про те, як пройшло засідання поточного року, яких домовленостей було досягнуто та які завдання ставить перед собою правління організації на 2021/22 МР,  розповіла виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.

— Сюзано, в першу чергу, поділіться результатами переобрання очільників правління Насіннєвої асоціації України на поточний сезон. Як загалом за минулий рік змінився склад організації?

— На засіданні, яке пройшло 21 липня, було прийнято рішення щодо складу правління Насіннєвої асоціації України на період липень 2021 – червень 2022 року. А саме, головою правління переобрано ТОВ «Лімагрейн Україна» в особі генерального директора Віктора Карбівського, заступником голови залишено компанію «БАСФ Т.О.В.», яка цього року буде представлена Крістіаном Теллом, директором департаменту Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу. Дійсними членами асоціації, представники яких також формують склад правління, є ТОВ «Євраліс Семенс Україна», ТОВ «КВС-Україна», ТОВ «МАС Сідс Україна», ТОВ «РАЖТ Семенс Україна» та ТОВ «СИНГЕНТА».

Щодо змін у складі НАУ, то їх відбулося чимало, незважаючи на карантинні умови діяльності представників бізнесу. Зокрема, за минулий рік ТОВ «БАСФ Т.О.В.» було підвищено до дійсних членів асоціації і, відповідно, прийнято до складу правління. Також відбулося приєднання нових членів – May Agro, ТОВ «Юридична фірма «Городисський та Партнери» та Nordic Seed Germany GmbH. Тож на сьогоднішній день до НАУ входить 31 компанія – 7 дійсних членів та 24 асоційованих .

Варто відзначити, що за попередній рік на насіннєвому ринку серед учасників НАУ відбулося декілька суттєвих об’єднань. Перше – EURALIS Semences та CAUSSADE Semences Group, які сформували компанію Lidea. В НАУ «Євраліс Семенс Україна» та «Коссад Восток» представлені ТОВ «Євраліс Семенс Україна».

Ще одним стало об’єднання в Україні бізнесів компаній SAATBAU LINZ eGen та PROBSTDORFER SAATZUCHT GmbH & Co KG, які були представлені ТОВ «Заатбау Україна» та «Дунай Агро» і наразі утворили ТОВ «Заатбау Пробсторфер Україна». Саме так компанію і затверджено як асоційований член НАУ.

Ці збори були першими за останні півтора року, які пройшли в НАУ не онлайн, а у «живому» режимі, що надзвичайно потішило. Проте, радісно від того, що навіть за карантинних обмежень та тривалих локдаунів, які вводилися керівництвом держави, діяльність НАУ та її комітетів не припинялася ні на день, ми зуміли швидко та якісно завдяки злагодженій координації перевести всю роботу в онлайн-формат.

— Чи все вдалося здійснити в онлайн-форматі з того, що планувалося асоціацією на виробничий сезон? Чи чомусь пандемія таки завадила?

— Звичайно, деякі події пройшли б краще, якби вони відбувалися в офлайн-режимі. Проте готовність представників бізнесу та владних структур до діалогу в будь-якому форматі значно полегшила справу. Хоча деякі зустрічі все ж вдалося провести і наживо. Однією з них був прес-сніданок, який ми провели 12 жовтня 2020 року, темою якого стала «Україна – рівноправний учасник ринку насіння ЄС». Тоді ми зібрали друзів та колег НАУ за прес-сніданком, щоб привітати всіх з маленькою та водночас великою перемогою – рішенням Європарламенту щодо визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння до вимог ЄС.

Ряд інших важливих зустрічей та засідань проводилися вже в онлайні. Так, на початку жовтня відбулося онлайн-обговорення досвіду Франції із запровадження паспортів рослин за участі французьких експертів – спеціалістів GNIS, окремого підрозділу з контролю якості SOC, представників Мінекономіки України та проєкту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» (SAFPI). Аналогічне обговорення оновлення українського законодавства в сфері карантину рослин і запровадження практики використання паспортів рослин було проведено за участі експертів із Нідерландів.

На спеціальній віртуальній платформі пройшов 11-13 жовтня 2020 року Конгрес Європейської насіннєвої асоціації EUROSEEDS. Ми мали змогу долучитися до роботи комітетів і різних секцій конгресу, провести окремі зустрічі з учасниками. Тоді також відбувся розгляд рішення ЄС щодо еквівалентності насіння з України як окремого успішного кейсу з лобіювання.

Зустріч Генеральних секретарів асоціацій Euroseeds, яка проходила 9 листопада 2020 року, теж відбулася онлайн і окремо від Щорічного конгресу. Під час цього засідання було розглянуто підсумки конгресу та огляд віртуальної платформи, обговорено рекомендації з проведення власних масштабних заходів за нових умов. Також нам презентували огляд опитування Euroseeds щодо структур і форми роботи національних асоціацій, питання змін до законодавства ЄС із реалізації насіння та інноваційні методи селекції.

Того ж таки жовтня НАУ долучилася до онлайн-конференції «Озима сівба 2020 в Україні», яку проводило ваше агентство. Я тоді презентувала доповідь на тему: «Насіннєвий фонд озимих культур в Україні».

На початку березня 2021 року НАУ взяла участь у засіданні спеціальної робочої групи ISF із протидії нелегальному використанню насіння. Було представлено огляд існуючих викликів на ринку України, обговорено законодавство, що регулює вказану сферу, а також ініційовані зміни, які мають на законодавчому рівні закріпити у визначення «фальсифіковане насіння».

У березні ми вже провели власний «Online Seed Forum-2021». Незважаючи на те, що форум проходив онлайн, нам вдалося зібрати на єдиній платформі майже 300 учасників насіннєвого та суміжних сегментів із 25 країн світу! Ми отримали велику кількість гарних відгуків від онлайн-делегатів, адже для них було підготовано професійну та насичену програму. Актуальною та перевіреною інформацією щодо насіннєвого ринку поділилося 12 українських та європейських експертів і аналітиків.

17 травня 2021 відбувся захід Euroseeds щодо інновацій у селекції. Було презентовано дослідження «Соціально-економічні та екологічні цінності селекції рослин в ЄС» (The socio-economic and environmental values of plant breeding in the EU) від агенції HFFA Research. Окрім того, опубліковано дані щодо ефективності ведення селекції, її впливу на досягнення екологічних цілей ЄС, озвучено очікування від розробки нових сортів.

— Рік був дійсно насиченим. А що б Ви могли виділити серед ключових подій, які відбулися на ринку насіння України в сезоні-2020/21?

— Однією з таких подій, безперечно, є визнання ЄС еквівалентності насіння зернових з України. 7 жовтня 2020 року Європейський парламент проголосував за визнання в ЄС еквівалентності системи сертифікації та насіння, виробленого в Україні. Це рішення відкрило шлях для експорту насіння зернових культур, насіння кукурудзи та сорго до ЄС. Рішення Європейського парламенту та Ради ЄС опубліковано у віснику ЄС і набрало чинності в середині листопада 2020 року.

У зв’язку із зацікавленістю компаній-членів у розширенні переліку культур з України, на які поширюється еквівалентність з ЄС, НАУ було ініційовано початок процедури для олійних культур та цукрових буряків.

У квітні-травні ми провели збір необхідної початкової інформації, спілкувалися з експертами Euroseeds. Вже 27 травня відбулася онлайн-комунікація з Euroseeds щодо розширення переліку культур, під час якої було отримано підтримку організації щодо майбутнього процесу. В червні НАУ направила офіційного листа до Мінагрополітики із запитом щодо початку процедури. І вже зараз ми спільно з нашими компаніями-членами та держорганами збираємо і готуємо інформацію для детального обґрунтування доцільності визнання в ЄС еквівалентності нашої системи офіційного контролю та сертифікації саме для насіння олійних культур і буряків.

Також важливою подією є розширення участі України у Схемах ОЕСР сортової сертифікації або контролю насіння, призначеного для міжнародної торгівлі, долучивши її до Схем для насіння трав та бобових. 10 червня 2021 року під час щорічної зустрічі з питань Насіннєвих схем ОЕСР було підтримано розширення участі України. Тепер Верховна Рада має проголосувати за відповідний закон «Про приєднання до нової Схеми ОЕСР».

Вказану заявку від України було ініційовано НАУ та компаніями-членами ще влітку 2020 року. У вересні працівниками Мінекономіки подано досьє. Для позитивного проміжного розгляду в січні та при прийнятті рішення в червні 2021 року НАУ заручилася підтримкою Міжнародної насіннєвої федерації ISF та Європейської насіннєвої асоціації EUROSEEDS, які безпосередньо брали участь у заходах.

На сьогоднішній день в Україні діють схеми сортової сертифікації насіння ОЕСР із таких культур: хрестоцвіті й інші олійні та прядивні види, зернові, кормовий та цукровий буряки, кукурудза, сорго.

— Що можете сказати про поточну діяльність НАУ та її комітетів?

— Ми продовжуємо вести активну роботу відносно розпочатих раніше ініціатив. Зокрема, працюємо над змінами процедур реєстрації сортів, сертифікації насіння, ввезення зразків для офіційних та приватних досліджень, а також над коригуванням законопроєкту про карантин та захист рослин. Не менш актуальними лишаються питання затвердження нових редакцій наказів, зокрема про методи відбору для фітосанітарної експертизи; порядку встановлення вільних ділянок (від карантинних організмів) для експорту; методики польового інспектування цукрових буряків згідно з вимогами ОЕСР.

Не полишаємо питання щодо найшвидшого внесення змін про скасування карантинних сертифікатів, впорядкування карантинних зон. До кінця п.р. хочемо фіналізувати роботу над впорядкуванням ґрунтоконтролю для експорту насіння та методикою польового інспектування сої та бобових згідно з ОЕСР.

Ведемо ще багато інших загальних обговорень із владними структурами. Зокрема, з представниками Держпродспоживслужби (ДПСС) щодо карантину, постанови 1177, обговорення з проводженню проєкту BlackBox, проєкту змін до постанови 1183. Відбуваються наради щодо питань насінництва/розсадництва із міністерством, ДПСС, ДП «Центр сертифікації».

Ми постійно на зв’язку з представниками влади, профільних міністерств, асоціацій та бізнесу щодо питань захисту рослин, ГМО, проблем фальсифікації, інтелектуальної власності та інших, які так чи інакше впливають на розвиток українського насіннєвого ринку. НАУ активно діє в ряді робочих груп при Мінекономіки, Мінагрополітики, ДПСС, агроасоціаціях і як член, і як ініціатор. Всі і кожен з учасників НАУ працюють на результат і сталий розвиток насінницької галузі в Україні.

— Щодо ГМО. Нещодавно український уряд схвалив два законопроєкти, які мають посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО. Якою є Ваша позиція щодо такого рішення?

— Так, ми вже тривалий час працюємо над тим, щоб якось врегулювати ситуацію з ГМО на ринку України. Адже наразі в Україні немає жодного офіційно зареєстрованого ГМ сорту сільськогосподарських рослин. Більше того, з 2007 року в нашій державі діє заборона на вирощування ГМ продукції з комерційною метою. Як наслідок – ми маємо нелегальний обіг насіннєвого матеріалу, порушення закону і закритий доступ до технологій. У наших із вами інтересах якомога швидше позбавити ринок сільського господарства контрабанди та тіньового обігу, що неможливо без втручання держави. Тому ми підтримуємо прийняття законопроєктів, які посилюють держконтроль за використанням ГМО й обігом ГМ продукції та, власне, відповідальність за порушення у сфері поводження з ГМО. Адже підтримка цих документів та їхня подальша реалізація сприятимуть створенню прозорих правил ведення бізнесу щодо поводження з ГМО та посилять державний контроль у цій сфері.

Україна рухається у бік трендів світової економіки, в якій сьогодні ключовими речами є відкритість, відстежуваність, надійність та довіра, тому маємо надію, що це стане першим кроком до того, що норми закону будуть виконуватися всіма учасниками ринку.

— На завершення бесіди поділіться Вашими очікуваннями від виробничого сезону-2021/22 для учасників насіннєвого та взагалі аграрного сектору.

— Виробничий сезон у 2021 році показав дуже хороші результати. Це збільшення урожайності зернових, передусім завдяки пшениці, тому очікуємо, що площі під вказаною зерновою зростатимуть. Аналогічним, на нашу думку, буде розвиток сегменту кукурудзи, а також соняшника: очікувано висока рентабельність виробництва, добра ситуація з посівами, з валом у господарствах південних регіонів країни.

Якщо говорити про ріпак, то також бачимо високу рентабельність вирощування в цьому році, добрий урожай і хорошу закупівельну ціну. До того ж зафіксовано зменшення виробничих обсягів та ефективності з огляду на заборону використання ряду хімічних речовин у Європі. Гадаємо, ці чинники мотивуватимуть українських аграріїв збільшувати площі олійною, враховуючи ще й те, що під ярим ріпаком (канолою) в Канаді вони будуть нижчими за попередні роки. Також очікуємо у господарствах України відновлення площ під соєвими бобами.

Говорячи про плани асоціації, вони формуються селекційними компаніями, ціль яких забезпечити товаровиробника найкращими та найновішими продуктами на конкурентній основі та вивести на зовнішні ринки насіння, вироблене в Україні.

Для цього працюватимемо над упорядкуванням процедур сертифікації насіння та реєстрації сорту та сподіваємося на підтримку законопроєкту №3680Д, електронною подачею документів заявки та врешті регуляторним вирішенням Зберігання офіційних зразків та доступу до офіційного сховища матеріалів сортів, які подаються при експертизі на зберігання.

І як стратегічне питання для підвищення якості зернових в Україні вбачаємо визначити умови для збору роялті та селекційних платежів при використанні господарствами насіння для так званих власних потреб.

Також від асоціації ініціювали й очікуємо підтримки і спільних дій із Мінагрополітики з розширення еквівалентності на олійні культури та цукровий буряк і бобові, щодо яких у червні завершено приєднання до Схем ОЕСР.

Сезон як для наших фермерів, так і команди НАУ має бути дуже цікавим, тому бажаємо всім, щоб він був ще й продуктивним та прибутковим.

Джерело: www.apk-inform.com

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: