809

«Мода» на картоплю постійно змінюється – про світові та вітчизняні тенденції картоплярства

Новий час диктує нові тренди у селекції насіннєвих сортів картоплі. Сьогодні на піку популярності ранні сорти, що вирощуються на поливі, однак «мода» на картоплю постійно змінюється. Про світові та вітчизняні тенденції картоплярства розповів директор компанії «Агріко Україна» Микола Гордійчук.

 

— Останнім часом картоплю української селекції вирощують катастрофічно мало українських господарств. Чому склалась така ситуація і як можна її змінити на користь вітчизняних сортів?

— Насправді українських сортів багато. Загалом в Державному реєстрі України зареєстровано більше 180 сортів картоплі. Це ті, які дозволені до поширення в Україні. Серед них близько половини – це сорти української селекції.

Але згідно з опитуванням виробників, які вирощують картоплю, українську селекцію вирощують близько 20% фермерів. Решта 80% вирощують сорти іноземної селекції. Опитування проводила компанія «Клеффманн Групп» на замовлення Української Асоціації виробників картоплі.

 

Сорти українські є, їх досить багато, але насінництво українських сортів не так сильно розвинене, як в іноземних селекційних компаніях. На це є об’єктивні причини.

 

Не можна казати, що українські сорти гірші, чи менш врожайні. Просто, з точки зору комерційності та маркетингової підтримки, західні компанії більш активні на ринку. Вони вміють розвивати насінництво своїх сортів і популяризувати його серед виробників та кінцевого споживача.

Водночас виробники українських сортів ставляться до цього дещо інакше. В свої часи була планова, централізована закупівля. Виробники чітко знали, що в них гарантовано куплять всю картоплю. Тому ніхто особливо сорти не просував.

Селекція була, але самого насінництва не було. І тільки зараз, останні кілька років, «Інститут картоплярства НААН України», «Чернігівеліткартопля» почали активно популяризувати свої сорти.

— З часом «мода» на сорти змінюється, якими є сьогодні тренди у насінництві картоплі?

— Західна селекція досить швидко відреагувала на зміни клімату. Наразі дуже багато західних компаній реєструють надранні або ранні сорти. Водночас українська селекція відреагувала дещо пізніше, запропонувавши свої сорти.

Виходячи на ринок пізніше на кілька років, є вірогідність того, що хтось цю нішу вже зайняв. А виведення сорту займає 12-15 років. Тому, про те, що буде через кілька років, варто було б думати ще 10 років тому.

Саме 7-10 років тому світові селекційні компанії почали працювати над сортами картоплі, стійкими до певних хвороб. Зараз в асортименті компанії «Агріко» з’явився сорт «Алюетт» з червоною шкіркою. Це сорт, який можна вирощувати зі значно меншим застосуванням хімічних препаратів. В Німеччині та Голландії його вирощують саме, за так званою технологією БІО.

 

У світі все рухається у бік сталості, «зеленої планети», зменшення хімічного навантаження. Тому сорти, які є стійкими до хвороб і вірусів, стають дедалі популярнішими.

 

Популярними стають і засухостійкі сорти. Волога перетворюється на дуже дефіцитний ресурс. Тому перед фермерами, особливо Західної Європи стоїть питання: як зменшити використання води під час поливу. Один із факторів, це саме використання засухостійких сортів, або сортів, стійких до високих температур.

Наприклад наш сорт «Арізона» якраз такий. Вже третій рік поспіль він умовно займає перші місця у рейтингу врожайності зважаючи на високі температури і на засушливе літо. Так, наприклад, того року цей сорт показав врожайність 92 тонни з га в Черкаській області, в цьому році – 67 тонн з га в Броварському районі на Київщині.

 

Якщо коротко, то на світові тренди в картоплярстві сьогодні впливають: сталість, стійкість до хвороб та вірусів, використання сортів у технології вирощування БІО з меншим застосуванням води.

 

— Чи впливає ціна на вибір сортів картоплі? Побутує думка, що закордонні набагато дорожчі від вітчизняних.

— Суттєво ціна не відрізняється. Вартість першої репродукції голландських чи німецьких сортів і першої репродукції української селекції, йдуть приблизно на одному рівні. Це якщо говорити про базове насіння або сертифіковане.

— Можливо критерієм вибору є врожайність?

— Якщо ми говоримо про високі репродукції, врожайність українських і голландських сортів, сильно не відрізняється. Однак, якщо говорити про компанію «Агріко», то система насінництва у нас більш розвинена, ніж в інших українських компаній.

Спочатку ми проводимо тестування сорту. Підбираємо сорт для певного регіону і популяризуємо його серед фермерів. На всіх заходах, які ми проводимо і в яких беремо участь (семінари, дні полів), ми показуємо переваги конкретного сорту у відповідності з тим, до якого сегменту він належить.

Неможливо порівнювати ранній сорт, скажімо з сортом середньопізньої групи. Якщо ми беремо ранні сорти, скажімо «Рів’єра» чи «Арізона», ми їх порівнюємо з аналогічними сортами аналогічної групи інших компаній.

На сьогодні безумовними лідерами у нас є саме сорти «Рів’єра» та «Арізона» — це рання група. За ними йдуть сорти середньостиглої та середньопізньої груп.

 

— Кілька останніх років колосальною популярністю користуються саме ранньостиглі сорти картоплі, це через зміни клімату?

— Саме так. Вже в другій половині червня і в липні останнім часом спостерігаються доволі високі температури, а картопля за температури, яка перевищує 25-28 градусів, сповільнює ріст. Безперечно, що та картопля, яка може набрати товарну масу до настання високих температур, сьогодні користується більшим попитом.

Однак і пізні сорти користуються чималим попитом. Якщо вони здатні витримати велику літню спеку і потім, вже в серпні, продовжують вегетувати, то вони, безумовно, дають більший врожай ніж ранні сорти.

 

Але ми бачимо, що дедалі більшої популярності набувають ранні сорти, що вирощуються на поливі. Сьогодні спостерігається саме такий тренд.

 

Крім ранньостиглої групи, серед фаворитів — сорти картоплі, які йдуть на переробку. Драйвером картоплярства сьогодні є не столовий ринок, і це простежується навіть у країнах Заходу, а сорти, які використовуються на чіпси, фрі. Там є і стабільне замовлення, доволі часто і певна стабільна ціна.

Це дає фермеру певну визначеність в нинішню епоху суцільної невизначеності. Тому останнім часом ми бачимо, що саме ці сорти почали активно тестуватися насіннєвими компаніями, деякі нові сорти увійшли до Державного Реєстру в Україні. Все це знову ж таки завдяки виходу на ринок компаній з переробки картоплі на чіпси, або проєктів по фрі.

— Як щодо перспективності середньостиглих сортів?

— Ці сорти зазвичай показують найкращі результати на Волині, Хмельниччині, Тернопільщині та Львівщині. Тому, що там достатньо вологи. Для картоплі волога – доволі значний фактор. Цьогоріч в названих раніше регіонах ми спостерігаємо, що навіть деякі наші середньостиглі сорти показали результати 47-50 тон з гектару. Все це завдяки тому, що на Західній Україні було достатньо опадів.

Водночас центральна Україна або Північ (Чернігівська та Київська області) цьогоріч потерпали від засухи у літній період. Аналогічні сорти постраждали також. Врожайність була нижчою на 15-20%, ніж на Заході України.

Тому, якщо йдеться про вирощування картоплі на поливі, такі сорти мають перспективу і перевагу. Якщо говорити про вирощування без поливу – є ризик потрапити у засуху і отримати нижчий врожай.

— Багато виробників картоплі переходить нині на вирощування картоплі за допомогою поверхневого поливу. Однак літо буває не тільки сухим, а й дощовим, як цьогоріч. Надлишок вологи — це не є добре для врожаю. Чи не стане трендом перехід на вирощування картоплі за допомогою крапельного поливу? Наскільки це рентабельно та перспективно?

— В компанії «Агріко» ми любимо експериментувати. Минулого сезону ми використовували поверхневий полив на вирощуванні картоплі, однак цьогоріч додалось ще й 20 гектарів на краплинному зрошенні.

Перше, що можу сказати: це, можливо, складніше у впроваджені — краплинне зрошення вимагає більше людських ресурсів. З точки зору первинних витрат, таке зрошення досить капіталоємке.

 

В середньому вартість системи крапельного зрошення склала 1500 доларів на гектар.

 

Однак, якщо відмінусувати витрати на систему зрошення отримаємо більше 60 тисяч гривень прибутку з кожного гектару додатково. І це я не кажу про те, що ми отримали кращу товарність самої картоплі і однорідність бульб.

В середньому цьогоріч картопля сорту Фонтане без поливу в Київській області (на легких піщаних грунтах) дала 27 тонн з гектару. Паралельно висадивши цей самий сорт поруч, на краплинному зрошенні ми отримали 44 тонни з гектару.

Сьогодні ціна в середньому 6 гривень за кіло товарної картоплі, зрештою маємо 102 тисячі гривень додаткового доходу на гектарі.

Які ж переваги краплинного зрошення перед незрошенням взагалі? З краплинним зрошенням врожайність була більшою. В зоні Київщини на піщаних ґрунтах – майже вдвічі.

Якщо говорити про порівняння краплинного зрошення і поверхневого поливу, тут є одразу дві переваги. Це менше використання води, краща врожайність, десь на 30% і однорідність бульб.

При краплинному зрошенні нам вдалось досягти того, що гребінь був постійно вологим. Завдяки цьому бульби розвивалися рівномірно, фактично всі бульби були одного розміру.

 

Для себе ми порахували, що перевага краплинного зрошення є, і вона велика. Якщо у фермерів є можливість організувати такий полив – краще переходити саме на нього. Наступного сезону ми плануємо збільшити площі під краплинним поливом.

 

— Спостерігаючи за розвитком картоплярства в Україні, можна помітити, що регіони вирощування цього коренеплоду колосально відхиляються від колишніх кордонів.

— Дійсно, останнім часом кількість фермерів, які займаються вирощуванням картоплі у «традиційних» регіонах (Північ та центр України) трохи зменшилась. Наприклад, Кіровоградщина фактично повністю перестала займатись картоплею. На Черкащині картоплярством ще трохи займаються.

Однак першим фактором для картоплі є волога. Тому сьогодні цей напрямок дуже активно розвивається на Львівщині. Де є найбільше господарство, яке вирощує картоплю? На Львівщині! Одне господарство 1800 гектарів картоплі. Друге – 800-1000 гектарів.

Крім Львівщини, сьогодні картоплю активно вирощують на Тернопільщині, Хмельниччині, Волині. На Волині професійних господарств майже немає, але є надзвичайно багато дрібних.

Київщина, Чернігівщина та Житомирщина продовжують бути картопляними регіонами, але вже не в такій кількості, як це було раніше. Обсяги під картоплею у цих регіонах напевно зазнають змін найближчі 3-5 років.

Не скажу про цей рік, але останні 2 роки, ми спостерігаємо, що через високі температури на чорноземах простіше втримати весняну вологу і після дощу волога затримується. Однак в регіонах з піщаними чи легкими ґрунтами, волога промивається, через що ми бачимо ускладнення ситуації з врожайністю.

— Традиційне восени запитання: якою ж буде врожайність картоплі цьогоріч?

— Наразі в багатьох господарствах майже 30% картоплі ще не зібрано. Тому зараз ще рано говорити про врожайність. Те що ми спостерігаємо: середня врожайність у господарствах, які вирощують картоплю професійно, на рівні 27-30 т/га.

Безумовно, є господарства у яких врожайність набагато більша — і 45, і 50 т/га, але говорити про конкретні цифри можна буде тільки тоді, коли господарства закінчать копати картоплю.

Цогоріч копання картоплі змістилося майже на два тижні, це пов’язане з дощами у вересні. Деякі господарства були вимушені зупинити роботу майже на 10 днів. Зараз всі активно намагаються якомога швидше викопати картоплю і покласти її до сховищ.

 

Якщо погода дозволить і будуть ще 15-20 сонячних днів – будемо з картоплею. Якщо підуть затяжні дощі або настануть ранні заморозки, може бути таке, що буде і дефіцит картоплі.

 

— Цьогоріч надмірні опади не завдали великих збитків картоплярам?

— Надмірну вологу ми бачили цьогоріч переважно на півдні. Так, це спричинило чимало втрат, через хвору картоплі. Ціна обвалилася до 4-3 грн/кг. На той час весь Південь копав і намагалися швидко реалізувати цю картоплю.

В центральній Україні не було такої надмірної кількості вологи у період вегетації. Цей регіон навпаки трохи постраждав від посухи, тому цьогоріч тут спостерігається дещо нижчий врожай. Однак врожай у цих регіонах компенсується достатнім врожаєм на Західній Україні, де фермери збирають до 55 тонн\га.

 

Думаю, що у цьому році будемо з картоплею.

 

Інша ситуація у наших сусідів, у яких спостерігається недостача картоплі. Дефіцит картоплі в Білорусі вже спричинив доволі високу ціну, досить висока ціна і в Голландії (18-20 євроцентів за кілограм), а це майже вдвічі більше, ніж минулого року в цей час.

Тому на цей момент ми навіть не спостерігаємо такого великого імпорту картоплі в Україні, яким він був у цей період минулого року.

— Чи може українська картопля претендувати на пожвавлення експорту?

— Не скрізь нас чекають. На сьогодні ми спокійно можемо експортувати картоплю до Азербайджану, до Грузії. Але, якщо говорити про Білорусь, до цієї країни експортувати можна тільки з вільних карантинних ділянок. А їх не всі фермери оформляли. Це досить кропітка справа і треба було робити це навесні. Тому наразі можна говорити про те, що було експортовано близько 15 000 тонн української картоплі, разом з весняними відправками.

Хоча у Білорусі вже спостерігається доволі висока ціна на картоплю, Європа для більшості українських фермерів сьогодні закрита. Є певні фітосанітарні обмеження над якими працює Асоціація спільно з Держпродспоживслужбою. Але поки що європейський ринок для нас недосяжний.

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Більше статтей:


Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: