127

Лабіринти термінології

What does it mean approximation? Це питання ми неодноразово обговорювали із колегами із ЄС в контексті Угоди про асоціацію, яка передбачає апроксимацію (тобто наближення) законодавства України до законодавства Європейського  Союзу.

Питання не риторичне. «Наблизити» законодавство  можна на 90%, а можна на 10%. Очевидно, що ступінь наближення грає роль.

Є і інші складові: інша законодавча техніка в ЄС (наприклад, там багато питань врегульовуються так званими настановами – guidance’s), неавтоматичний доступ до ринку ЄС навіть у разу наближення законодавства (потрібні версифікаційні місії), різний статус по хворобах тварин і рослин  (наприклад, там де хвороба вже поширена, норми щодо її регулювання ліберальніші, як варіант – застосовуються заходи регіоналізації або зонування).  І навіть існують відмінності у механіці прийняття рішень в Україні та ЄС – там  спочатку проводиться науковий аналіз (наприклад, щодо безпечності ветпрепарату чи пестициду), а потім приймається політичне рішення,  і воно може бути іншим, чим результати наукової оцінки. Ніде не подінешся – інколи треба шукати компроміс в рамках євроспільноти.

Існує також певне внутрішнє протиріччя між міжнародними зобов’язаннями України. Угода про асоціацію із відповідними адаптаційними додатками носить зобов’язуючий характер, але і інші зобов’язання, зокрема в рамках СОТ. І вже були прецеденти, коли окремі торгівельні партнери піднімали питання, чи провела Україна власну оцінку ризику перед тим, як адаптовувати у власне законодавство певну європейську норму. І європейські кальки тут не завжди спрацьовують, особливо у випадках, коли існують суперечки між ЄС і іншими країнами на глобальній арені – потрібен саме український аналіз ризику.

Все це пригадалось у зв’язку із новими-старими пропозиціями щодо заборони використання неонекотиноїдів  та  хлорперифосу  (засіб захисту рослин) в Україні. Ініціатори посилаються на «заборону» в ЄС, хоча ця «заборона» не поширюється на такі країни як Болгарія, Данія, Естонія, Румунія, Угорщина, Фінляндія, які мають так звані «надзвичайні повноваження» на використання неонікотиноїдів при виробництві  кукурудзи, озимих пшениці і ячменю, соняшника і ріпаку. Цим же шляхом зараз намагається йти і Франція. Сам факт надання таких повноважень серед іншого означає, що адекватної заміни у відповідних природно-кліматичних умовах не існує. Ці препарати також застосовуються в США, Канаді, і Австралії – інших основних конкурентах України на світовому ринку зерна, адже навіть якщо існує альтернатива – в багатьох випадках мова йде про суттєвіший  негативний вплив на довкілля.

Отже, навіть в ЄС «заборона» далеко не завжди є забороною. І це той випадок, коли розуміння термінології стейкхолдерами в Україні мало б передувати її застосуванню.

Розумію, що трейдерам не зовсім комфортно торгувати зерном, підлаштовуючись під вимоги країн призначення, хоча саме так і влаштована зернова торгівля. Але ще гірший бізнес буде в торгівлі, якщо виробництво зерна через регуляторні обмеження піде в стагнацію.

Володимир Лапа, Радник із стратегічного розвитку президента УКАБ

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: