43

Антимонопольний комітет: повноваження, запити, відповдальність.

ВІД РЕДАКЦІЇ

До нашого часопису звернувся передплатник, який отримав вимогу від Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) про надання інформації та документів щодо його господарської діяльності. Підставою такої вимоги було зазначено дослідження ринку сільськогосподарської продукції.

Передплатник-сільгосппідприємство не є монополістом та не розуміє, чим може зацікавити АМКУ? Чи правомірний такий запит; чи обов’язково на нього відповідати, чи передбачена відповідальність за ненадання відповіді?

На жаль, на практиці органи контролю часто направляють суб’єктам господарювання безпідставні запити, складені з порушенням законодавства, розраховуючи, що вони не знають своїх прав та не мають наміру йти на конфлікт. До речі, отримана інформація в подальшому може бути використана всупереч інтересам суб’єкта господарювання.

У редакції «АгроПРО» є багато напрацювань із цього питання, наприклад, як коректно, не порушуючи законодавства, не надавати документів на безпідставний запит ДПС (див. «АгроПРО», 2018, № 14, 2019, № 12).

Проте АМКУ достатньо невідомий для сільгосппідприємств державний орган – вони мало знають про його діяльність, права, повноваження тощо. Тому ми звернулися до фахівця-спеціаліста з відносин бізнесу та АМКУ.

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ: ПОВНОВАЖЕННЯ, ЗАПИТИ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Ірина Кепич,

адвокат АО «Коларес»

Завдання та повноваження АМКУ

Аграрна галузь України зазнає активного розвитку, внаслідок чого зростає й зацікавленість нею державних органів. Така тенденція не оминула й АМКУ.

АМКУ є органом, що здійснює державний контроль за дотриманням законодавства, формує та реалізує політику у сфері конкурентних взаємовідносин. Фактично це орган-наглядач від держави за дотриманням бізнесом правил добросовісної конкуренції.

З аналізу норм Закону України від 26.11.1993 р. № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (далі – Закон № 3659) можна дійти висновку, що АМКУ не обмежений у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання його завдань.

Перед підрозділами АМКУ поставлено три завдання (п 2. Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням АМКУ від 23.02.2001 р. № 32-р, далі – Положення № 32-р):

➊ здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

➋ контроль за узгодженими діями суб’єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;

➌ сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

... проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження)

пп. 11 ч. 1 ст. 7 Закону № 3659

проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, у тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

пп. 10 п. 3 Положення № 32-р

Для виконання кожного завдання підрозділи наділені певними повноваженнями, визначеними ст. 7 Закону № 3659 та п. 3 Положення № 32-р.

Зокрема, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції органи АМКУ мають право проводити дослідження ринку (пп. 11 ч. 1 ст. 7 Закону № 3659, пп. 10 п. 3 Положення № 32-р).

Зауважу, що повноваження АМКУ доволі розгалужені (34 позиції). Однак, ураховуючи, що впродовж квітня 2020 року аграрні підприємства отримували вимоги АМКУ у зв’язку з дослідженням ринку, проаналізуємо основні аспекти саме цього повноваження.

Що можуть витребовувати

Для дослідження ринків АМКУ має право вимагати від суб’єктів господарювання необхідну інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 7, ст. 221 Закону № 3659).

Та ринки для дослідження можуть бути різні: ринок сільгосппродукції, ринок праці, ринок засобів захисту рослин тощо. Тому у вимогах АМКУ має вказувати, для дослідження якого саме ринку проводиться запит на інформацію (наприклад, відділенням проводиться дослідження ринку сільгосппродукції). Відповідно, питання у вимозі та витребовувані документи мають стосуватись мети запиту. У такому випадку надання інформації є обов’язковим!

Перелік питань, запитуваних АМКУ, законодавчо не регламентується. При цьому не має значення, чи відкрили органи АМКУ справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відносно суб’єкта господарювання (постанова Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. у справі №910/2943/15).

Зауважу, що навіть банки надають за запитом АМКУ інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, яка є банківською таємницею (ст. 62 Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки та банківську діяльність»).

…Направлення АМКУ вимог про надання інформації є правомірним лише у випадках, коли законодавство наділяє повноваженнями здійснення діяльності, у зв’язку з якою вимагається інформація…

Постанова КГС у складі ВС від 06.03.2018р.
у справі № 922/1483/17

… Законодавство не містить обмеження повноважень щодо отримання інформації органами АМКУ…

Постанова КГС у складі ВС від 23.05.2018р.
у справі № 910/14682/17

 Форма вимоги та її направлення

Форма вимоги від АМКУ не визначена законодавством (на відміну від, наприклад, вимог до запиту ДПС). Зазвичай вона складається в довільній письмовій формі.

Проте, як зазначено вище, вимога має містити мету, у зв’язку з якою вона направляється, а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати цій меті.

Наприклад, коли проводиться дослідження ринку сільгосппродукції навряд чи повинні поставати питання щодо придбання матеріальних цінностей з певними контрагентами.

Вручення вимоги АМКУ не пов’язується з врученням її саме директору, бухгалтеру чи іншій посадовій особі підприємства. Її вручення уповноваженій особі за місцезнаходженням підприємства згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) є належним.

Якщо підприємство фактично розташоване за іншою за зазначену в ЄДР адресою, належною адресою для направлення вимоги АМКУ вважатиметься адреса підприємства, зафіксовна в ЄДР.

Вимогу має отримати уповноважена особа, тому якщо вимога:

➠ надсилається поштовим зв’язком, то уповноваженою є особа, уповноважена підприємством на приймання поштових відправлень;

➠ вручається наручно, то особа, якій вручається така вимога, повинна надати документ (наказ чи довіреність), в якому зазначена її посада та повноваження на отримання документів від органів державної влади (аналогічна правова позиція висловлена Вищим господарським судом України в постанові від 06.10.2015 р. у справі № 910/7796/15-г).

Також відсутні законодавчо затверджені умови направлення вимоги (як це передбачено, наприклад, для листування податківців із платниками податків).

Тому зазвичай вимога АМКУ надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручається суб’єктові господарювання (його представникові) – таким чином АМКУ має належне підтвердження направлення цього листа.

Зауважу, якщо підприємство вдає, що вимога ним не отримувалася, то його можуть притягнути до відповідальності (штрафу) за ненадання відповіді на запит.

У разі оскарження підприємством такого штрафу в суді, якщо АМКУ надасть належних доказів надсилання вимоги за місцезнаходженням суб’єкта господарювання згідно з ЄДР, уникнути штрафу не вдасться.

Підготовка відповіді

Обов’язок суб’єктів господарювання з надання інформації АМКУ передбачено ст. 221 Закону № 3659.

Форма відповіді на вимогу та спосіб її направлення також не затверджені законодавчо. Тому інформація надається в будь-якій не забороненій формі, а спосіб направлення відповіді має бути таким, аби за необхідності мати можливість підтвердити її направлення.

Наприклад, письмову відповідь із додатками суб’єктові господарювання доцільно направляти цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Такий спосіб гарантує наявність доказів направлення відповіді на запит АМКУ.

Оскільки АМКУ наділений повноваженнями вимагати навіть інформацію з обмеженим доступом, у відповіді підприємству слід зазначити, яка саме інформація має обмежений доступ та які саме документи або частини документів містять інформацію з обмеженим доступом (ст. 221 Закону № 3659).

Разом із тим, часто безпосередньо у вимозі на отримання інформації АМКУ зазначає, в якій формі бажано надати відповідь, наприклад, у письмовій формі з одночасним направленням сканкопій на електронну адресу АМКУ.

Направлення сканкопій документів на електронну пошту АМКУ рекомендовано здійснювати з дотриманням Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851).

Практичні поради

Якщо АМКУ вимагає надати копії тендерної пропозиції, наявної у вільному доступі через офіційний майданчик публічних закупівель «Прозорро», не варто надавати виключно посилання на публічну закупівлю, де міститься запитувана інформація. Це сприйматиметься АМКУ як ненадання інформації чи надання її в неповному обсязі. Краще не експериментувати та подати всі необхідні документи, що вимагаються.

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб’єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб’єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Частини 1–3 ст. 11 Закону № 851

Якщо у вимозі міститься питання щодо критеріїв вибору покупців (постачальників) продукції, необхідно відповідати з урахуванням особливостей діяльності підприємства, територіального місцезнаходження тощо – наприклад, що покупці обиралися за такими критеріями, як:

  надійність (відсутність кримінальних проваджень, судових рішень щодо стягнення з постачальника штрафних санкцій за неякісний товар, непостачання товару, відсутність застосованих санкцій з боку держави тощо);

  економічно обґрунтована ціна пропозиції;

  якість пропозиції;

  місцезнаходження постачальника;

  умови поставки товару.

Якщо АМКУ досліджує проблемні питання, які виникають у сільгосппідприємств під час вирощування культур, то можна відповісти, що проблемними питання для сільгосппідприємства є: природні явища (дощі, відсутність снігу, заморозки навесні), людський фактор (низька кваліфікація працівників), економічні явища (карантин, підвищення цін на паливо для техніки), заходи уряду (заборона діяльності через карантинні обмеження).

Якщо вимога містить формулювання: «надати іншу додаткову інформацію, яка, на думку суб’єкта господарювання, сприятиме повному та об’єктивному проведенню дослідження Комітетом питань…», необхідно або надати таку інформацію, або зазначити у відповіді, що такої додаткової інформації у суб’єкта господарювання немає.

Якщо АМКУ запитує про конкурентів, варто зазначати дійсних суб’єктів господарювання, які працюють із підприємством на одній території (один район, область) з одними споживачами, а не суб’єктів господарювання, які постачають інший вид продукції чи працюють з іншою категорією споживачів.

Якщо під час підготовки відповіді постають питання чи необхідні уточнення, рекомендуємо написати листа до органу АМКУ з проханням уточнити запитувану інформацію. У такий спосіб підприємство гарантує собі уникнення відповідальності за подання інформації в неповному обсязі (в першу чергу, в разі судового спору).

Інформація, що подається, повинна бути достовірною, адже АМКУ може її перевірити з інших джерел (від органів державної влади, органів місцевого самоврядування). Наприклад, кількість працівників підприємства АМКУ може перевірити у ДПС, а інформацію про експортні операції – в Державній митній службі.

Обсяг наданої інформації повинен повністю відповідати запитуваній інформації. Рекомендовано надавати відповідь на кожне питання, оскільки законодавством передбачена відповідальність не тільки за ненадання відповіді за вимогою, а також за подання інформації в неповному обсязі.

Строк для надання відповіді

Зазвичай цей термін становить від 5 до 30 днів залежно від обсягу запитуваної інформації та складності її збирання.гідно зі ст. 22 Закону № 3659 розпорядження і вимоги органів АМКУ та їхніх уповноважених осіб обов’язкові для виконання суб’єктом у визначені ними строки, якщо інше не передбачене законом. Оскільки законодавчо строк не регламентований, то для надання відповіді він визначається безпосередньо АМКУ у вимозі.

Якщо підприємство отримало запит і розуміє, що час, відведений АМКУ, є недостатнім для надання інформації в повному обсязі, доцільно направити клопотання про подовження строків для надання відповіді за вимогою.

У клопотанні необхідно навести обґрунтовані та вагомі причини і підстави для подовження окреслених строків. Наприклад, такою підставою може бути відрядження чи відпустка головного бухгалтера, що припадають на термін часу, визначений для надання відповіді. У більшості випадків АМКУ задовольняє такі клопотання та подовжує строки для надання відповіді.

Відповідальність

Порушеннями законодавства про економічну конкуренцію (ст. 50 Закону України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», далі – Закон № 2210) зокрема є:

неподання інформації АМКУ, його територіальному відділенню в установлені строки;орушеннями законодавства про економічну конкуренцію (ст. 50 Закону України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», далі – Закон № 2210) зокрема є:

  • подання інформації в неповному обсязі;
  • подання недостовірної інформації.

За такі порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 1% від доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, в якому накладається штраф (абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону № 2210).

Під час накладення штрафу також враховується, як підприємство співпрацювало з АМКУ протягом надання відповіді. Тому радимо всі питання, що постають під час надання відповіді, подавати в письмовій формі.

Протягом п’яти днів із дня сплати штрафу суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати до АМКУ документи, що підтверджують сплату штрафу (копію платіжного доручення з відміткою банку) (ч. 8 ст. 56 Закону № 2210). За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу (ч. 5 ст. 56 Закону № 2210).

Оскаржити рішення АМКУ щодо накладення штрафу можна до господарського суду за місцезнаходженням відділення АМКУ, яке направило вимогу.

 

Введіть еmail і ми надсилатимемо Вам ексклюзив від «АгроPRO»

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер: